Сауль Онгаро
Сауль Онгаро (ісп. Saúl Ongaro, 24 серпня 1916, Ла-Плата — 23 квітня 2004) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема за «Естудьянтес», а також національну збірну Аргентини, у складі якої — чемпіон Південної Америки 1946 року. Згодом — тренер.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
._-_El_Gr%C3%A1fico_1249.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 24 серпня 1916 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Ла-Плата, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 23 квітня 2004 (87 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Аргентина
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
У дорослому футболі дебютував 1937 року виступами за команду «Естудьянтеса». Захищав її кольори до 1946 року з річною перервою у 1939, коли грав за «Архентіно де Кільмес». Протягом цих років «Естудьянтес» постійно боровся за призові міста, однак його найвищим досягненням була «бронза» аргентинської першості 1944 року.
1947 року одного з лідерів «Естудьянтеса» запросив до своїх лав «Расінг» (Авельянеда), у складі якого Онгаро двічі поспіль, у 1949 і 1950 роках, ставав чемпіоном країни. Утім його особистий внесок у ці досягнення був незначним — сумарно за два сезони він виходив на поле лише у 10 матчах аргентинської першості.
Згодом протягом 1951–1952 років грав у Чилі за «Універсідад де Чилі», після чого повернувся на батьківщину і завершував кар'єру у команді «Хімнасія і Есгріма» у 1953–1954 роках.
Виступи за збірну ред.
1946 року був включений до заявки національної збірної Аргентини на домашній для неї тогорічний чемпіонат Південної Америки. На цьому турнірі, який завершився для аргентинців завоюванням восьмого титулу найсильнішої збірної континенту, Онгаро виходив на заміну у двох матчах, в одному з них, проти Уругваю, не реалізував пенальті[1]. Його кар'єра в національній команді обмежилася цими двома іграми.
Кар'єра тренера ред.
Завершивши кар'єру гравця, 1955 року спробував себе у ролі тренера, очоливши тренерський штаб «Расінга» (Авельянеда). Згодом, у 1961, знову тренував «Расінг», цього разу привівши його до перемоги у тогорічній першості Аргентини.
Титули і досягнення ред.
Як гравця ред.
- Переможець чемпіонату Південної Америки (1):
- Чемпіон Аргентини (2):
- «Расінг» (Авельянеда): 1949, 1950
Як гравця ред.
- Чемпіон Аргентини (1):
- «Расінг» (Авельянеда): 1961
Примітки ред.
- ↑ Чемпіонат Південної Америки з футболу 1946 на rsssf.com (англ.)
Посилання ред.
- Сауль Онгаро на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Сауль Онгаро на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |