Сауки

північноамериканське індіанське плем'я

Саук (традиційне написання), сак (англ. Sauk people, Sauks, Sac) — індіанське плем'я, яке розмовляє мовою сак-фокс алгонкінської сім'ї.

Сім'я сауків, 1899 р.

Рання історіяРедагувати

Вважається, що сауки переселилися з району річки Святого Лаврентія на землі, що оточують затоку Сагіно[en],[1] під тиском ірокезів. До появи європейців, сауки мігрували на південь, на територію сучасних американських штатів Вісконсин та Іллінойс.

Були тісно пов'язані з фоксами. У XVIII столітті фокси вели війни проти французів і були майже повністю знищені. Ті, що залишилися живими, знайшли притулок у сауків, які жили до того часу поблизу Грін-Бей. 1734 року влада Нової Франції послала до сауків експедицію з вимогою видати фоксів. Сауки відмовили французам і в подальшій битві убито французького командувача. Сауки і фокси втекли на захід від Міссісіпі. 1736 року французи відправили до сауків і фоксів ще одну експедицію, але й вона не принесла результатів. Навесні 1737 року на раді в Монреалі потаватомі і оттава попросили французів не переслідувати сауків. Віннебаго і меноміні звернулися з подібним проханням щодо фоксів. Мир між французами і сауками відновився.

Сауки не взяли участі в повстанні Понтіака. Під час війни за незалежність США вони підтримали британців. 1780 року сауки, разом з фоксами, віннебаго, меноміні, потаватомі і сіу, приєдналися до спроб британців відбити Іллінойс в американців і захопити іспанський форт Сан-Луїс. Після закінчення війни за незалежність США сауки продовжували вести торгівлю з британцями і проживали вздовж річки Міссісіпі в східній Айові та західному Іллінойсі.

Перші договори зі СШАРедагувати

1804 році Вільям Генрі Гаррісон зустрів делегацію сауків і фоксів у Сент-Луїсі. Напоївши вождів індіанців, він умовив підписати їх договір, згідно з яким, вони відмовлялися від своїх земель на схід від Міссісіпі в обмін на незначні подарунки. Багато лідерів сауків, серед них і Чорний Яструб, відмовилися визнати цей договір.

В англо-американській війні 1812—1815 років сауки билися на стороні Британської імперії і конфедерації Текумсе. 1813 року сауки, разом з іншими племенами конфедерації, обложили Форт-Медісон, і змусили американців покинути його.

Після англо-американської війни, білі поселенці почали просуватися на Захід, але міжплемінна війна між сіу, оджибве і сауками й фоксами заважала цьому. 1825 році уряд США на раді в Прейрі-дю-Чин спробував примирити племена і зупинити війну. На раді були присутні сауки, фокси, оджибве, сіу, оттава, потаватомі, віннебаго, меноміні і айова. Договір, прийнятий на раді, встановлював кордони між племенами і укладав мир. Згідно з договором, у північно-східній Айові між сіу і сауками й фоксами була нейтральна територія протяжністю 40 миль.

Війна Чорного ЯструбаРедагувати

Уклавши зі сауками мирний договір 1816 року, американський уряд отримав їхню згоду з договором 1804 року, який уклав з ними Гаррісон. За умовами цієї угоди сауки й фокси могли залишатися на землях на схід від Міссісіпі, поки вони не знадобляться владі США.

1818 році Іллінойс став штатом і зажадав виселення індіанців протягом 10 років. Група сауків, на чолі з Чорним Яструбом, відмовилася покинути рідні землі, але після нападів сіу, військовий лідер сауків повів своїх людей в Айову. Коли він вирішив повернутися назад в Іллінойс, американський уряд відмовив йому в цьому.

У квітні 1832 року Чорний Яструб, заручившись обіцянкою допомоги з боку інших племен і британців, повів 1500 своїх людей, з них 500 вояків, з Айови в Іллінойс, прагнучи відстояти землі свого народу. Але обіцяної підтримки він не отримав, лише деякі віннебаго і потаватомі приєдналися до нього. Чорний Яструб, переслідуваний волонтерами Ілінойса і американською армією, спробував повернутися в Айову. Збройний конфлікт набув широкого розмаху і увійшов в історію як Війна Чорного Яструба.

Війна закінчилася поразкою сауків і фоксів. Чорному Яструбу, виявленому воїнами віннебаго, які не брали участі в конфлікті, 27 серпня 1832 року довелось здатися американській владі. 1833 року його звільнили й доставили в Айову, де він мирно жив до своєї смерті 1838 році.

XIX століття і сучасне становищеРедагувати

 
Кеокук, вождь сауків.

1842 році вождь сауків Кеокук[en] продав американцям землі сауків і фоксів у Айові і погодився на переселення в Канзас.[2] Багато вождів фоксів були проти угоди і відмовилися покидати Айову. Армія США силою депортувала незгодних, але деякі фокси зуміли втекти. Багато з них пізніше переселилися в Поселення Месквоки, поблизу сучасного міста Тама в штаті Айова, яке виникло близько 1856 року. Законодавчі збори штату Айова прийняли тоді безпрецедентний закон, що дозволяв індіанцям купувати землі; до цього вони були позбавлені такого права.

1867 році федеральний уряд змусив сауків і частину фоксів переселитися з Канзасу на Індіанську територію, однак незначна частина їх зуміла залишитися в Канзасі.

Нині сауки разом з фоксами проживають в Оклахомі, Канзасі та Айові.

НаселенняРедагувати

На час першої зустрічі з французами сауки ймовірно мали чисельність близько 6500 осіб. Чисельність сауків 1783 року оцінювалася в 2250 осіб. Надалі офіційні підрахунки показали: 1810 рік — 2850 осіб; 1834—2500 осіб; 1845 — 4600 осіб (2500 осіб в Айові, 1900 — у Канзасі, 200 — в Міссурі); 1852 рік — 1300 осіб (після епідемії віспи); 1910 рік (разом з фоксами) — 1063 особи.

Чисельність сауків і фоксів у США 2010 року становила: 3400 осіб — Оклахома (більшість сауки), 1300 осіб — Айова[3] (переважно фокси), 400 осіб — Канзас і Небраска (переважно сауки). Загальна чисельність обох племен разом була близько 5100 осіб.

Відомі представникиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Gussow, Zachary. Sac, Fox, and Iowa Indians. American Indian Ethnohistory: North Central and Northeastern Indians American Indian Ethnohistory: North Central and Northeastern Indians. — New York : Garland Publishing, 1974.
  • Pritzkert, Barry M. A Native American Encyclopedia: History, Culture, and Peoples. — Oxford : Oxford University Press, 2000. — ISBN 978-0-19-513877-1.

ПосиланняРедагувати