Сауд ібн Хаммуд (араб. سعود بن حمود بن عبيد الرشيد‎; нар. 1875 — 14 вересня 1908) — 11-й емір Джебель-Шаммара з січня до вересня 1908 року. Відомий як Сауд I.

Сауд ібн Хаммуд
араб. سعود بن حمود
Народився1875[1]
Помер1909 або 1908
Країна Саудівська Аравія
Діяльністьполітик
Знання моварабська
Посадаемір
РідAl Rashidd
БатькоQ12208893?
Брати, сестриСултан ібн Хаммуд
ДітиСауд ібн Абд ал-Азіз

Життєпис

ред.

Походив з династії Аль-Рашид. Онук Убайда, брата Абдаллаха ібн Алі, першого еміра з династії. Другий син Хаммуда. Народився 1875 року. Ймовірно брав участь у саудово-рашидидській війні, що точилася з 1901 року.

27 або 29 грудня 1906 року разом зі своїми братами Султаном і Фейсалом вбив еміра Мітаба. Трон перейшов до Султана, який призначив Сауда своїм спадкоємцем. У січні 1908 року емір Султан завантажив скарбницю на верблюдів і спробував втекти до Єгипту, але був перехоплений Саудом, посаджений у в'язницю і незабаром задушений. Сауд став новим еміром Джебель-Шаммари. Уряд Османської імперії розглядав його як узурпатора, визнавши еміром Сауда зі старшої гілки Аль-Рашид, що мешкав у Медіні.

Намагався відновити єдність шаммарських кланів. Але стикнувся з погіршенням економічної ситуації та зменшенням вояків. У вересні 1908 року Хамуд ас-Субхан убив еміра Сауда, після чого привіз з Медини Сауда, якого оголосив новим еміром.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Michael John Baran (1992). The Rashidi Amirate of Hayl: The rise, development and decline of a premodern Arabian principality (PhD thesis). University of Michigan
  • Eveline J. van der Steen (2009). Tribal States in History: The Emirate of Ibn Rashid as a Case Study. Al Rafidan. 30: 120.