Саудівська мечеть
Саудівська мечеть або Мечеть Медини також відома як Велика мечеть[1] (араб. مسجد السعودية араб. جامع المدينة المنورة фр. Mosque Saudique чи фр. Mosquée de la Médina) — мечеть у столиці Мавританії, місті Нуакшот.
| Саудівська мечеть | |
|---|---|
 | |
| 18°05′25″ пн. ш. 15°58′41″ зх. д. / 18.09041700002777731° пн. ш. 15.97821700002777945° зх. д.Координати: 18°05′25″ пн. ш. 15°58′41″ зх. д. / 18.09041700002777731° пн. ш. 15.97821700002777945° зх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |
 Мавританія |
| Оригінальна назва |
араб. جامع المدينة المنورة фр. Mosque Saudique |
  Саудівська мечеть (Мавританія) | |
 | |
 Саудівська мечеть у Вікісховищі | |
Історія Редагувати
Мечеть побудована у 2004 на кошти, отримані із Саудівської Аравії. Протягом кількох десятиліть Будда Ульд Бусейрі був імамом Саудівської мечеті. Він мав великий авторитет серед населення Мавританії, підтримував мавританський політичний режим[2]. Ульд Бусейрі був прихильником ваххабітського ісламу і поширював це вчення біля Мавританії. Після його смерті новий імам Ахмеду Ульд Лемрабет є прихильником світського салафізму, а також прихильником державної влади[3][4].
Опис Редагувати
Розташована на південний захід від Президентського палацу та безпосередньо на захід від Торгової палати. Мечеть має п'ять куполів і два мінарети. Вважається найкрасивішою мечеттю Мавританії.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ زيارة الى نواكشوط العاصمة الموريتانية. المسافرون العرب (араб.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ «The Challenge of Radical Islam in Mauritania». Terrorism Monitor Volume: 3 Issue: 19 by The Jamestown Foundation. 7 жовтня 2005. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ L’Arabie Saoudite suspend ses opérations avec Deddew, remplacé par un Erudit mauritanien. www.cridem.org. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ Mohamed Salem Ould Mohamed. Purist Salafism in the Sahel and Its Jihadist Position. studies.aljazeera.net. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 11 лютого 2018.