Сарибулак (родовище) – мале газове родовище на сході Казахстану.

Сарибулак (родовище). Карта розташування: Казахстан
Сарибулак
Сарибулак
Місце розташування родовища

Родовище виявили у 2002 році унаслідок спорудження розвідувальної свердловини С-2 на структурі Сарибулак Центральний. Комерційний характер відкриття підтвердили дві наступні свердловини С-3 та С4, тоді як свердловина С-5 на структурі Сарибулак Західний потрапила у водонасичений пласт, а свердловина С-7 на структурі Сарибулак Східний виявила незначний нафтогазовий поклад.

Газові поклади виявлено у породах північнозайсанської свити нижнього палеогену на глибинах від 699 до 822 метрів. Газ містить біля 97% метану. Початкові видобувні запаси родовища оцінили у 5 млрд м3.

Розробка Сарибулаку почалась у 2013 році і доволі швидко вийшла на річний рівень у 0,4 – 0,5 млрд м3. Видачу продукції організували по трубопроводу Сарибулак – Зімунай, при цьому майже весь видобутий газ постачали на експорт до Китаю, хоча кілька відсотків продукції надходило споживачам Зайсанського району.

Через свої незначні запаси Сарибулак було швидко впрацьоване і вже у 2022-му експорт до Китаю припинився. Залишкові запаси, що оцінюються у 328 млн м3, розраховують використовувати для забезпечення місцевих споживачів протягом ще 11 років.  

Проект розробки Сарибулака реалізувала компанія «Тарбагатай Мунай», 49% акцій якої в 2009-му придбала китайська Xinjiang Guanghui.[1][2][3][4]

Примітки

ред.
  1. Действующее нефтегазовое месторождение Сарыбулак на территории Зайсанского бассейна (Н.М. Жирновникова, магистрант кафедры ГНГ Каспийского общественного университета). Информационная система ПАРАГРАФ (рос.). Процитовано 16 січня 2024.
  2. Стратегический газ. www.forbes.kz. 10 лютого 2020. Процитовано 16 січня 2024.
  3. Акаева, Хадиша (15 липня 2022). Природный газ из Зайсанского района больше не продают в Китай; месторождение практически истощено. Радио Азаттык (рос.). Процитовано 16 січня 2024.
  4. transasiaconstruction. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 16 січня 2024. [Архівовано 2022-05-17 у Wayback Machine.]