Самарін Іван Васильович

Самарін Іван Васильович (1817, Петербург — 1885, Москва) — актор театру, драматург і педагог.

Самарін Іван Васильович
Народився	7 (19) січня 1817 Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	13 (25) серпня 1885 (68 років) Москва, Російська імперія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	актор, театральний педагог
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Вчителі	Щепкін Михайло Семенович
Заклад	Державний академічний Малий театр Росії

Народився 7 (19) січня в сім'ї кріпака. У 1837 році закінчив Московське театральне училище (педагог — М. С. Щепкін) і вступив до трупи Малого театру. Ранні ролі (Молчалін в «Лихо з розуму» О. С. Грибоєдова і Хлестаков в «Ревізорі» М. В. Гоголя) допомогли Самаріну проявити комічний талант, однак за ним закріпилося амплуа першого драматичного коханця. Однією з найбільш успішних ролей стала зіграна в 1839 році роль Чацького в «Лихо з розуму». Перший виступ Самаріна в цій ролі не був вдалим. Але він продовжував працювати над сценічним образом, і незабаром багато сучасники вважали що Самаріну повною мірою вдалося створити гармонійний образ, передати і особисту, і громадську драму Чацького. Багато ролей було зіграно ним у комедіях Шекспіра.

Самарін виявив себе і як театральний педагог: з 1862 року він викладав в Московському театральному училищі (в числі його учнів Г. М. Федотова, Н. О. Нікуліна), а з 1874 керував драматичним відділенням при Московській консерваторії.

Перу Івана Самаріна належать п'єси «Ранок вечора мудріший» (1864), «Перемелеться — мука буде» (1865), «Самозванець Лубу» (1868), що ставилися в провінції.

Джерела

• Л. Большаков. Самарін Іван Васильович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 635.

Посилання

• Самарін Іван Васильович [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]