Самал, Ядія — держава, що існувала в в X — VIII ст. до н. е. у східній Сирії (нині – територія Туреччини). Виникла після розпаду Хеттської держави під назвою Ядія. Населення складалося переважно з споріднених із хеттами племен, можливо, переселенців з Кіззуватни, що частково асимілювали місцевих хурритів, і сама держава вважала себе хеттською спадкоємницею. Столиця Ядії була розтащована біля сучасного селища Зінджирлі.

"Неохеттські" держави північної Сирії (приблизно 800 р. до н. е.)
Цар Самалу. Базальтовий барельєф із Зінджирлі. Пергамський музей, Берлін

Пізніше держава була захоплена арамеями на чолі з ватажком на ім'я Габар, що усунув від влади хеттську династію і започаткував власну. Відповідно і з царство отримало нову назву - Біт-Габарі («дім Габара»), або ж Самал. Водночас завойовники опанували і розвинули культурні і мистецькі традиції попередників.

Коли у 876 р. до н. е. в Сирії з'явилося військо ассирійського царя Ашшурнасірпала, Самал відкупився від нього даниною. У 862 р. до н. е. самалський цар Хаяні увійшов до коаліції із Каркемишем, Хаттіною та Біт-Адіні, спрямований проти ассирійців. Проте це не зупинило Салманасара III, який зламав спротив сирійських царств і приєднав Північну Сирію до своєї держави.

Наприкінці IX ст. до н. е. Самал звільнився від ассирійської влади. Щоб убезпечитися від нападів сусідів, місцеві царі уклали союз із володарями Урарту - Аргішті I і Сардурі II. Проте, коли у 742 році до н. е. Тіглатпаласар III вдерся до Сирії і Сардурі II спробував втрутитися, ассирійці завдали урартцям нищівної поразки. Після цього приєднання Самалу до Ассирії стало лише справою часу.

"Сніданок цариці". Базальтовий барельєф із Зінджирлі. Пергамський музей, Берлін

У 740 р. до н. е. місцевий цар визнав владу Тіглатпаласара. У 738 р. до н. е. Самал повстав і ассирійцям довелося проводити каральну операцію. Приборканням непокірних займалися також Салманасар V і Саргон II. Лише у 724 р. до н. е. Самал перестав існувати як окрема адміністративна одиниця і був включений безпосередньо до складу Ассирії.

ДжерелаРедагувати

  • B. Simon. "Appeals for military intervention: stories from Zinjirli and the Bible". The Biblical Archaeologist 1996. 59(4): 213-224.
  • D.Ussishkin. "The Syro-Hittite ritual burial of monuments". Journal of Near Eastern Studies 1970. 29(2): 124-128.
  • R.-B.Wartke, Sam’al: Ein aramäischer Stadtstaat des 10. bis 8. Jhs. v. Chr. und die Geschichte seiner Erforschung, Philipp von Zabern, 2005

ПосиланняРедагувати