Саласюк Володимир Митрофанович
Саласюк Володимир Митрофанович (1 квітня 1927, Сингаївка, Бердичівська округа — 18 травня 1996, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — радянський будівельник, начальник комбінату "Кривбасбуд", Герой Соціалістичної Праці (1975).
| Саласюк Володимир Митрофанович | |
|---|---|
| Народився |
1 квітня 1927 Сингаївка, Бердичівський район, Бердичівська округа, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
18 травня 1996 (69 років) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна |
| Поховання | Центральне кладовище |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | будівельник |
| Alma mater | Дніпровський національний університет залізничного транспорту (1949) |
| Нагороди |
     |
Біографія
ред.Народився 1 квітня 1927 року в селі Сингаївка Бердичівського району (нині в Житомирській області) в сім'ї селянина.
У 1936 році разом із батьками був засланий до Сибіру, де жив у селі Березівка (нині в Томській області). Закінчив 10 класів Колпашівської середньої школи № 1. Працював у місті Колпашево працівником сцени в драмгуртку.
Під час Великої Вітчизняної війни працював на будівництві.
У 1949 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю "інженер шляхів сполучення-будівельник". У 1949-1959 роках — виконроб, начальник відділу капітального будівництва, головний інженер Лузського лісгоспу Кіровської області.
У 1959-1962 роках — головний інженер будівельного управління "Аглобуд-4", начальник управління тресту "Криворіжаглобуд". У 1962-1965 роках — головний інженер тресту "Криворіжпівнічрудбуд". У 1965-1968 роках — головний інженер тресту "Криворіжбуд". У 1968-1992 роках — начальник комбінату "Кривбасбуд".
Учасник Лейпцизького ярмарку 1965 року. Керував будівництвом і реконструкцією Криворіжсталі, ГЗК, вовнопрядильної фабрики, швидкісного трамвая, шкіл, об'єктів побуту, мільйонів квадратних метрів житла в Кривому Розі.
Помер 18 травня 1996 року в Кривому Розі, де і похований на Центральному кладовищі.
Нагороди
ред.- Медаль «Серп і Молот» (08.04.1975);
- Орден Леніна (08.04.1975);
- Орден Дружби народів;
- Двічі орден Трудового Червоного Прапора;
- Орден Жовтневої Революції.
Пам'ять
ред.- іменем Володимира Саласюка названо вулицю в Покровському районі Кривого Рогу[1][2];
- пам'ятна дошка на будівлі колишнього комбінату "Кривбасбуд";
- почесний професійний нагрудний знак "Саласюк В. М." асоціації "Комсомолець Кривбасу"[3].
- Ім'я на Стелі Героїв у Кривому Розі.
Примітки
ред.- ↑ Вулиця Саласюка у Вікімапії.
- ↑ Вулиця Саласюка в Криворізькому ресурсному центрі.(укр.)
- ↑ Про затвердження положення про іменні відзнаки та премії громадської організації "Криворізька міська асоціація "Комсомолець Кривбасу"", що мають вручатись щорічно у "День єднання поколінь" 17 травня // Єднання поколінь. - 2011. - № 3 (5). - С. 8-9.(укр.)
Джерела
ред.- Саласюк Володимир Митрофанович // Енциклопедія Криворіжжя : [рос.] : у 2 т. / Укл. В. Ф. Бухтіяров. - Кривий Ріг : Явва, 2005. - Т. 2. Л-Я. - С. 427-428. - 816 с. - 2500 прим. - ISBN 966-96328-2-X (т. 2. Л-Я).
- Шевченко С. М. Трудова слава Дніпропетровщини [Текст] / С. М. Шевченко, Є. Д. Кучеров, С. В. Дорошев. - Дніпропетровськ: Ліра, 2013. - 326 с. - ISBN 978-966-383-506-8. - С. 241.
- Степанюк Д. Про почесні професійні нагрудні знаки громадської організації "Криворізька міська Асоціація "Комсомолець Кривбасу"" / Д. Степанюк // Єднання поколінь. - 2012. - № 1 (9). - С. 10.(укр.)