Різа Онтіверос

політична діячка
(Перенаправлено з Ріса Хонтіверос)

Ана Терезія «Різа» Наварро Онтіверос-Баракель[1] (Ana Theresia «Risa» Navarro Hontiveros-Baraquel; народ. 24 лютого 1966 року) — філіппінська громадська і політична діячка соціалістичного спрямування, журналістка. Представляла Партію громадянської дії «Акбаян» у Палаті представників Філіппін з 2004 по 2010 рік, наразі є депутатом Сенату Філіппін після перемоги на виборах 2016 року. Дві її молодші сестри також є журналістками і телеведучими.

Різа Онтіверос
 
Народження: 24 лютого 1966(1966-02-24) (58 років)
Маніла, Філіппіни
Країна: Філіппіни
Релігія: католицтво
Освіта: Ateneo de Manila Universityd і St. Scholastica's Colleged
Партія: Akbayand
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Молоді роки ред.

У 14 років грала у місцевій адаптації мюзиклу Звуки музики разом із Леа Салонга. У цей самий час ще школяркою вперше поринула в громадський активізм завдяки кампанії проти Батаанської атомної електростанції[2][3]. Отримала диплом бакалавра мистецтв з відзнакою у галузі соціальних наук в Університеті Атенео де Маніла, де також активно брала участь у місцевій студентській раді, борючись за мир і справедливість у маргіналізованих спільнотах[4][5].

Працювала тележурналісткою і ведучою новин для двох національних телевізійних мереж, а також займала посади у низці організацій і рухів[6][7]: Коаліції за мир (секретар з 1988 по 1992 рік), Національній конференції на захист миру (у керівництві з 1990 року), Урядовій комісії з мирних переговорів з Національно-демократичним фронтом (очолювала Комітет з соціально-економічної реформи з серпня 1998 року по червень 1999 року), Кузні соціалістичних Філіппін (переобрана як голова у серпні 2001 року), соціалістичній феміністичній організації Pilipina, «Міжнародній амністії» -Філіппіни (член Ради директорів), Інституті політики та державного управління.

Політична кар'єра ред.

 
У 2016 році

Онтіверос потрапила в парламент на виборах 2004 року, займаючи третю сходинку в партійному списку демократичної соціалістичної партії «Акбаян». Вона була однією з чільних діячів опозиції до адміністрації Глорії Макапагал-Арройо; на Міжнародний жіночий день у 2006 році її заарештували за проведення мирного зібрання[8]. На проміжних виборах 2007 року була першою номінанткою у списку своєї партії. У Палаті представників вона запропонувала низку законопроєктів, покликаних захистити свободи і поліпшити становище учнів державних і приватних навчальних закладів, знизити ціну на медикаменти, розвивати програми для селян у межах поглиблення аграрної реформи, боротися з проституцією і забезпечити гендерний баланс в установах.

Онтіверос покинула парламент за підсумками парламентських виборів 2010 року — у списку тодішнього сенатора Бенігно Акіно III вона була на 13-му, першому непрохідному місці. Поза парламентом вона боролася за прийняття закону про репродуктивне здоров'я.

Онтіверос потрапила до Сенату на виборах 2016 року, знову за списком коаліції Бенігно Акіно III. У своїй програмі вона обіцяла рівність і справедливість для всіх, охорону навколишнього середовища, доступну охорону здоров'я та захист прав різних категорій населення (жінок, ЛГБТ, дітей, селян, рибалок і студентів).

Була в числі сенаторів, які подали антидискримінаційний законопроєкт № 935, а також виступила автором закону з охорони психічного здоров'я на Філіппінах, прийнятого в 2017 році.

Онтіверос є жорстким критиком політики президента Родріго Дутерте, його розправи над цивільними і масові вбивства під час так званої «боротьби з наркотиками», а також його сексизм і авторитаризм. 22 липня 2017 року під час спеціальної спільної сесії Конгресу про продовження воєнного стану у Мінданао була однією з чотирьох сенаторів, які проголосували проти цієї пропозиції.

Особисте життя ред.

Чоловік Онтіверос, Франсиско Баракель-молодший, помер у травні 2005 року від серцевого нападу через сильну астму. У них залишилося четверо дітей[9].

Отримала низку нагород за свою діяльність журналістки і перемовниці з керівництвом Національного демократичного фронту (навколо маоїстської Комуністичної партії Філіппін), за що в 2005 році її також висували на Нобелівську премію миру[10].

Примітки ред.

  1. Hontiveros, Risa. Процитовано 23 липня 2017. 
  2. TeamHontiveros (4 березня 2013). Risa Hontiveros, Lumalaban. Процитовано 17 лютого 2017. 
  3. Women Leaders (Philippines). Resources, publications, and papers of the Center for Asia Pacific Women in Politics. Center for Asia Pacific Women in Politics. 16 жовтня 2002. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 14 лютого 2008. 
  4. Risa Hontiveros to continue women’s, social justice advocacies in the Senate. Liberal Party of the Philippines. 28 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 14 травня 2016. 
  5. "The beautiful fight": Risa Hontiveros. Philippine Online Chronicles. 1 квітня 2013. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016. 
  6. Hontiveros-Baraquel, Risa. Member Information – 14th Congress. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 14 лютого 2008. 
  7. Rep. Risa Hontiveros. AKBAYAN: Ibangon Dangal ng Pilipino (Party Website). Akbayan Citizens' Action Party. Процитовано 14 лютого 2008. 
  8. fullmanph (3 лютого 2009). Rep. Risa Hontiveros, arrested!. Процитовано 17 лютого 2017. 
  9. Risa Hontiveros: Single and ready to mingle. ABS-CBN News and Current Affairs. 13 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016. 
  10. Nobel Peace Prize Nominee Risa Hontiveros on 1000PeaceWomen. Архів оригіналу за 23 лютого 2013. Процитовано 17 липня 2012. 

Посилання ред.