Відкрити головне меню


Рімо I (7385 м) — пік масиву Рімо. Знаходиться в північній частині хребта Рімо-Музтаг, частини Каракоруму, за 20 км на північний схід від Сіаченя. Рімо означає «смугаста гора» (AAJ 1986:266). Льодовик Рімо живить річку Шайок.

Рімо І
Район розташування Рімо І
Район розташування Рімо І

35°21′21″ пн. ш. 77°22′05″ сх. д. / 35.35583333336077771° пн. ш. 77.368055555583779892° сх. д. / 35.35583333336077771; 77.368055555583779892Координати: 35°21′21″ пн. ш. 77°22′05″ сх. д. / 35.35583333336077771° пн. ш. 77.368055555583779892° сх. д. / 35.35583333336077771; 77.368055555583779892
Країна Індія Індія
Система Каракорум
Тип гора
Висота 7385 м
Висота відносна 1438 м
Перше сходження 28 липня 1988 р., Німа Дордже Шерпа, Цеванг Сманла (Індія), Йосіо Огата, Хідекі Йосіда (Японія)
Ідентифікатори і посилання
Peakbagger.com 18674
Рімо І. Карта розташування: Індія
Рімо І
Рімо І
Рімо І (Індія)


У масиві 4 піки Рімо: Рімо I, Рімо II (7373 м) — можна сказати друга вершина Рімо I, а Рімо III (7233 м) і Рімо IV (7169 м) — незалежні піки північніше Рімо I. Масив вінчає Центральний Рімо Льодовик (на північній стороні) і Південний Рімо Льодовик (на східній стороні), також як і маленький Північний Теронг Льодовик (на західній стороні).

До XX століття іноземці практично не відвідували ці важкодоступні місця. Мандрівник Філіппо де Філіппі і Феліпе, і Дженні Віссер відвідали його в 1914 і 1929 роках відповідно. З середини XX століття армії Індії та Пакистану зайняли Сіачен і закрили доступ на нього для цивільних осіб.

Перші спроби підкорення були в 1978 р. початі японцями — безуспішно, в 1984 р. (індійська армійська експедиція вже підкорила Рімо IV) і в 1985 р., добре організована Індійсько/Британська експедиція під керівництвом відомого дослідника Гімалаїв Хариш Кападіа. Експедиція піднялася на Рімо III (Дейв Вілкінсон і Джим Фозерінгхам), але підйом на Рімо I був невдалий.

Нарешті, в 1988 р. індійсько-японська експедиція Хукама Сінгха і Есіо Огата з величезними труднощами піднялася на пік з південної стіни[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Himalayan Journal. - 1987/88. - Vol. 45. - P. 104-108

ЛітератураРедагувати

  • American Alpine Journal. — 1986. — Р. 266.
  • Wala Jerzy. Orographical Sketch Map of the Karakoram. — Swiss Foundation for Alpine Research, Zurich, 1990.
  • Fanshawe Andy, Venables Stephen. Himalaya Alpine-Style. — Hodder and Stoughton, 1995.