Рід Отомо (яп. 大伴氏, Отомо-удзі) — стародавній аристократичний рід Японії. Мав провінційне походження. Стає одним з потужніших родів наприкінці періоду Ямато — на початку періоду Асука. Нове посилення відбулося наприкінці VI століття. В період Нара спільно з представниками імператорського дому чинив спротив посиленню клана Фудзівара. У 860-х роках відбувається занепад внаслідок поразки у протистоянні з Фудзівара. Не слід плутати з родом Отомо з о. Кюсю.

ІсторіяРедагувати

Згідно з «Сінсе сьодзіроку» рід Отомо походив від «небесного божества» Ама-но Осіхі-но Мікото («Бога небесного багатого Сонця»). Втім напевне Отомо мали провінційне походження, на що вказує їхній титул того часу мурадзі. Поступове піднесення відбувається протягом V століття. У 465 році імператор Юряку надав титул О-мурадзі Отомо но Мурої, який також здобув вищі посади в державі. За часів імператора Бурецу Отомо но Канамура зумів перемогти своїх ворогів, забезпечивши вплив роду Отомо протягом правління 5 імператорів — до початку володарювання Бідацу у 570-х роках. В цей час з представники Отомо було витіснено з вищих посад кланами Мінонобе і Соґа.

З послабленням у 590-х роках впливу роду Мінонобе члени клану Отомо поступово відновлюють свої позиції при імператорському дворі. Згодом представники клану доклали зусиль до відсторонення роду Соґа від влади, підтримавши принца Нака но Ое і Накатомі но Каматарі. Під час смути Дзінсін клан Отомо надав допомогу Темму, що став імператором. 684 року отримали титул сукуне (третій в системі кабане).

У період Нара рід Отомо спільно з родами Кі і Саекі, імператорськими принцами та родами, що мали родинні зв'язки з імператорським домом, насамперед Татібана, чинили спротив вдайдзьокані спробам клану Фудзівара перебрати усю владу в державі на себе. На відмінну від Фудзівара, Отомо спирався на традиційні японські цінності та синтоїзм. У цей період 108 представників клану Отомо обіймали придворні посади, з них 12 — вищі, а 9 були членами гісейкану (політичної ради в середині дайдзьокану), 59 осіб були камі (губернаторами) провінцій, а 154 — наділені придворними рангами.

Втім після подій 866 року відомих як Оттемон-нохен (підпал Оттемон — Брами небесних побажань добра) Отомо разом з Мінамото і Кі були відсторонені від вищих посад, а весь вплив зосередили Фудзівара. З X сторіччя відбувається остаточний занепад роду Отомо, що поступово змінюють прізвище на Томо.

Відомі представникиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Edmond Papinot: Historical and Geographical Dictionary of Japan. Nachdruck der Originalausgabe von 1910 durch Tuttle, 1972, ISBN 0-8048-0996-8.
  • Nussbaum, Louis-Frédéric. (2002). Japan Encyclopedia. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-00770-3
  • Spackman, Chris. An Encyclopedia of Japanese History (2009). BiblioLife. (ISBN 0-559-11617-9).