Рю Син У

південнокорейський футболіст

Рю Син У (кор. 류승우, нар. 17 грудня 1993, Пусан) — південнокорейський футболіст, півзахисник клубу «Баєр 04».

Ф
Рю Син У
Рю Син У
Рю Син У
Особисті дані
Народження 17 грудня 1993(1993-12-17) (30 років)
  Пусан, Південна Корея
Зріст 172 см
Вага 67 кг[1]
Громадянство  Південна Корея
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Баєр 04»
Юнацькі клуби
2012–2013 Південна Корея Університет Чунан
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2014 Південна Корея «Чеджу Юнайтед» 0 (0)
2014– Німеччина «Баєр 04» 2 (0)
2014–2015   Німеччина «Айнтрахт» Б 16 (4)
2016   Німеччина «Армінія» 10 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2012 Південна Корея Південна Корея U-19 4 (0)
2013–2014 Південна Корея Південна Корея U-20 13 (3)
2014– Південна Корея Південна Корея U-23 17 (3)
2016– Південна Корея Південна Корея (ол.) 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 лютого 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 8 лютого 2016.

Клубна кар'єра ред.

Народився 17 грудня 1993 року в місті Пусан. Займався футболом в Університеті Чунан.

6 листопада 2013 року підписав перший професійний контракт з клубом К-ліги «Чеджу Юнайтед», але вже через місяць, так і не зігравши за клуб жодного матчу у чемпіонаті, Рю був орендований з правом подальшого викупу німецьким клубом «Баєр 04»[2]. 25 січня 2014 року молодий нападник дебютував у Бундеслізі в матчі проти «Фрайбурга» (2:3), замінивши на 83-й хвилині свого співвітчизника Сон Хин Міна[3]. 4 квітня Рю зіграв свій другий і останній матч за леверкузенців в сезоні у матчі Бундесліги проти «Гамбурга» (1:2), вийшовши на 86 хвилині замість Гонсало Кастро[4].

Незважаючи на це, в серпні 2014 року німецький клуб викупив контракт гравця[5] і відразу віддав його в оренду в клуб Другої Бундесліги «Айнтрахт» (Брауншвейг).[6], де кореєць провів наступний сезон, зігравши у 16 матчах чемпіонату, в яких забив 4 голи.

Влітку 2015 року кореєць повернувся до «Баєра», але за півроку так і не провів за першу команду жодного матчу, тому у лютому 2016 року був знову відданий в оренду до клубу Другої Бундесліги, цього разу у «Армінію» (Білефельд)[7], за яку встиг відіграти до кінця сезону 10 матчів в національному чемпіонаті, після чого знову повернувся в «Баєр»[8].

Виступи за збірні ред.

2012 року виступав у складі юнацької збірної Південної Кореї, разом з якою став переможцем Юнацького (U-19) кубку Азії, кваліфікувавшись на Молодіжний (U-20) чемпіонат світу 2013 року. На цьому турнірі Рю провів спершу всі три матчі групового етапу, в яких забив 2 голи — переможний гол у матчі проти збірної Куби (2:1) і зрівняв рахунок (1:1) у грі проти збірної Португалії (2:2). У матчі 1/8 фіналу проти збірної Колумбії (8:7 по пенальті) і під час вильоту в чвертьфіналі проти збірної Гани (4:5 по пенальті) Син У на поле не вийшов через травму[9].

З 2014 року залучався до складу молодіжної збірної Південної Кореї (U-23), разом з якою став фіналістом Молодіжного кубка Азії 2016 року, що дозволило японській збірній кваліфікуватись на Олімпійські ігри.

2016 року захищав кольори олімпійської збірної Південної Кореї на Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро.

Титули і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. а б Olympedia — 2006.
  2. Bayer 04 Leverkusen verpflichtet Südkoreaner Seung-Woo Ryu, goal.com vom 18. Dezember 2013.
  3. Fearless Freiburg Fight Back Twice for Leverkusen Scalp. Bundesliga. 25 січня 2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 25 січня 2014.
  4. HAMBURGER SV VS. BAYER LEVERKUSEN 2 - 1
  5. Ryu auf Bellarabis Spuren, kicker online, 2. Dezember 2014, abgerufen am 2. Dezember 2014.
  6. Meldung auf kicker online.de
  7. Arminia leiht Ryu aus [Архівовано 2016-04-23 у Wayback Machine.], arminia-bielefeld.de, veröffentlicht und abgerufen am 1. Februar 2016
  8. Kader Saison 2016/17 [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]; bayer04.de, abgerufen am 21. Juli 2016
  9. Ryu and Maruoka Following in Distinguished Footsteps. Bundesliga. 11 січня 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 січня 2014.

Посилання ред.