Румянцев Олексій Гаврилович

Олексій Гаврилович Румянцев (1901(1901), село Осташево, тепер Ярославської області, Російська Федерація — 1975) — радянський військовий політпрацівник, генерал-майор. Депутат Верховної ради Білоруської РСР 1-го скликання (з 1940 року). Депутат Верховної Ради Української РСР 2-го скликання.

Румянцев Олексій Гаврилович
Народився	1901(1901) село Осташево, тепер Ярославської області, Російська Федерація
Помер	1975(1975) Москва, СРСР
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Заклад	Фінансовий університет при Уряді Російської Федераціїd
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині робітника. З 1919 року — у Червоній армії. Учасник громадянської війни в Росії.

Член ВКП(б) з 1920 року.

Служив у Робітничо-селянській Червоній армії на партійно-політичній роботі. З 1932 року навчався у Військово-політичній академії РСЧА імені Леніна. Після закінчення інститут ад'юнктів цієї академії працював викладачем Академії моторизації і механізації імені Сталіна, а потім у Військово-господарській академії імені Молотова.

З 1938 року — на керівній політичній роботі в Червоній армії. У вересні 1939 році брав участь у окупації Західної Білорусі радянськими військами. До червня 1941 року — заступник начальника Політичного управління Білоруського військового округу.

Учасник німецько-радянської війни. У червні — липні 1941 року — заступник начальника Політичного управління Західного фронту. 20 липня — 28 серпня 1941 року — начальник Політичного управління Західного фронту. У вересні 1941 — березні 1944 року — начальник Політичного управління Карельського фронту.

У березні 1944 — жовтні 1947 року — член Військової Ради Одеського військового округу — заступник командувача військ з політичної частини.

З 1948 року — викладач, доцент Московського фінансового інституту (МФІ).

У 1949—1951 роках — декан факультету міжнародних фінансових відносин МФІ. У 1951—1955 роках — проректор з навчально-методичної роботи Московського фінансового інституту (МФІ).

У 1954—1958 роках — ректор Всесоюзного заочного економічного інституту.

Потім — на пенсії у місті Москві.

Звання

• дивізійний комісар (2.09.1939)
• генерал-майор (6.12.1942)

Нагороди

• орден Леніна
• два ордени Червоного Прапора (22.02.1943,)
• медаль «ХХ-річчя РСЧА»
• медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
• медалі

Посилання

• (рос.)[1]
• (рос.)[2]