Вікіпедія

Рудольф Урбанчич

Рудольф Урбанчич[3] (нім. Rudolf Urbantschitsch; 28 квітня 1879, Відень, Австро-Угорщина — 18 грудня 1964, Кармел-бай-те-Сі, США) — австро-американський психолог і письменник.

Рудольф Урбанчич
Народився 28 квітня 1879(1879-04-28)[1]
Відень, Австро-Угорщина[1]
Помер 18 грудня 1964(1964-12-18)[1] (85 років)
Кармел-бай-зе-Сі, Монтерей, Каліфорнія, США[1] або Carmel Valleyd, Монтерей, Каліфорнія, США[2]
·хвороба
Країна  Австрія
 США
Діяльність психіатр, психоаналітик, психолог, лікар
Галузь медицина[2], психоаналіз[2] і психіатрія[2]
Батько Victor Urbantschitschd
Діти Елізабет Урбанчичd
Родичі Крістоф Вальц

Біографія ред.

Народився в 1879 році в родині відомого отоларинголога Віктора Урбанчича. У 1908 році, після проходження курсу медицини і отримання дозволу на ведення лікарської практики, відкрив у віденському районі Веринг санаторій з лікування нервових захворювань і хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин. Серед пацієнтів санаторію були, серед інших: Лаза Костич, Зигмунд Фрейд, Герман Брох, Адольф Лоос, Мустафа Ататюрк. Санаторій, де використовувалися найсучасніші на той період методи лікування, функціонував до 1940 року.

У той же час Р. Урбанчич познайомився з психоаналізом та ідеями Фрейда і вступив до Віденського психологічного товариства, заснованого Зигмундом Фрейдом у 1902 році як «Психологічне товариство щосереди». Він став настільки активно пропагувати психоаналіз, що влада почала погрожувати йому закриттям санаторію. В результаті, за наполяганням Фрейда, Рудольф Урбанчич залишив членство у даному товаристві.

У 1924 році вийшла друком головна наукова праця Урбанчича «Психоаналіз», перевидана повторно у 1928 році в Лондоні під назвою «Психоаналіз для всіх».

У Німеччині, після приходу нацистів до влади, книги Р. Урбанчича були включені до переліку книг, які підлягають спаленню.

У 1936 році Урбанчич іммігрував до США, де зайнявся популяризацією психоаналізу психоаналітиком, викладачем психоаналізу, а також автором статей, які зробили значний внесок у розвиток американського психоаналізу.

У 1952 році випустив книгу «Досконалий секс і щасливе подружжя», у якій висунув теорію потоку біоенергії, що виникає в момент переривання оргазму з метою продовження статевого акту. Дана робота базувалася на дослідженнях Джона Вільяма Ллойда, Еліс Банкер Стокхем, а також на окремих положеннях тантри.

Крім робіт із психоаналізу та неврології, Рудольф Урбанчич також писав художні твори, зокрема, оповідання і драми.

Відоме висловлювання Р. Урбанчича: «Невроз — це герб культури».

Вибрані твори ред.

  • Innere Sekretion. Wien, 1922.
  • Psychoanalyse ihre Bedeutung und ihr Einfluss auf Jugenderziehung, Kinderaufklärung, Berufs- und Liebeswahl. Wien und Leipzig, 1924.
  • Psychoanalyse. Wien, 1924 (überarbeitet 1928 in englischer Übersetzung «Psycho-Analysis for All» in London erschienen).
  • Moderne Kindererziehung. Wien, 1925.
  • Probleme der Seele. Wien und Leipzig, 1926.
  • Selbsterkenntnis mit Hilfe der Psychoanalyse. Wien und Leipzig, 1926.
  • Wege zur Lebensfreude. Wien und Leipzig, 1927.
  • Praktische Lebenskunde — Vom Weltall zum Ich. Zürich, unter anderem 1931.
  • Sex Perfection and Marital Happiness. — Rider & Co, 1952.

Література ред.

  • Bos, Jaap; Groenendijk, Leendert; Sturm, Johan; Roazen, Paul. The Self-Marginalization of Wilhelm Stekel. Freudian Circles Inside and Out. — New York: Springer, 2007. — ISBN 978-0-387-32699-3.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1012967395 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  3. ↑ Также известен как Рудольф фон Урбан (Rudolf von Urban; преимущественно в англоязычных источниках).

Посилання ред.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудольф_Урбанчич&oldid=42330116