Рудик Григорій Опанасович


Григорій Опанасович Рудик ( нар. 1912(1912) — 16 серпня 1943) — офіцер Збройних Сил СРСР. Брав участь у Радянсько-фінській війні(1939—1940) та німецько-радянській війні у ході якої загинув під час вигнання нацистів з Харкова.

Григорій Опанасович Рудик
Народження 1912(1912)
Лелеківка (Кропивницький)
Смерть 16 серпня 1943(1943-08-16)
Харків
Країна СССР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ стрілецькі війська
Роки служби 19351943
Звання  Майор
Командування стрілецький полк
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Четверта битва за Харків
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня

Життєпис ред.

Народився 1912 у селі Лелеківка, м.Кіровоград. З 1935 року мобілізований до служби в РСЧА.

З 1940 брав участь в Радянсько-фінській війні. Рота, якою командував молодший офіцер Григорій Рудик, вийшла у тил противника, що дало змогу основним силам радянських бойців прорвати укріплення фінської армії. За цю операцію Григорій Рудик удостоєний ордена Червоного Прапора.

Під час німецько-радянської війни командир стрілецького батальйону в районі Рави-Руської мужньо захищав рідну землю від нацистських загарбників. Після оточення і жорстоких боїв вивів батальйон. За хвацькість Григорія Рудика представлено до звання Героя Радянського Союзу. З невідомих причин Золотою Зіркою він не був нагороджений. Хоча клопотання командування полком зберігається у Центральному архіві МО СРСР.

По 17.05.1943 командир 281 гвардійського стрілецького полку 93-ї гвардійської Червонопрапорної Харківської стрілецької дивізії.[1].

Гвардії Майор Григорій Рудик героїчно загинув в бою за звільнення міста Харків 16 серпня 1943 року.

Його особу зафіксовано в документальної стрічці Олександра Довженка «Битва за нашу Радянську Україну».[2]

Нагороди та відзнаки ред.

Пам'ять ред.

На його честь одна з вулиць Харкова, школа і трамвайна зупинка носять ім'я Григорія Рудика. На могилі встановлено обеліск, а в музеї обладнано куточок. У день 23 серпня чиновники приносять до пам'ятника квіти.

Примітки ред.

  1. «Память» Воронежский государственный университет
  2. Битва за нашу Радянську Україну. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 17 квітня 2013.

Посилання ред.