Рудакевич Олег Михайлович

український вчений у галузях філософії і політології

Олег Михайлович Рудакевич (нар. 30 березня 1950, с. Кудинівці Зборівського району Тернопільської області) — український політолог, доктор політичних наук (2012), професор (2014), професор кафедри філософії та політології Тернопільського національного економічного університету, академік Академії наук вищої школи України (2016), дійсний член (академік) Академії політико-правових наук України (2017).

Олег Михайлович Рудакевич
Олег Михайлович Рудакевич
Олег Михайлович Рудакевич
Олег Михайлович Рудакевич
Народився 30 березня 1950(1950-03-30) (74 роки)
с. Кудинівці, Зборівський район, Тернопільська область, Україна
Країна  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність політолог
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Заклад Західноукраїнський національний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор політичних наук

CMNS: Рудакевич Олег Михайлович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 30 березня 1950 р. в с.Кудинівці Зборівського району Тернопільської області. Після закінчення зі срібною медаллю в 1967 році Поморянської середньої школи навчався на хімічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Після його закінчення у 1972 р. працював учителем хімії Нараївської середньої школи Бережанського району Тернопільської області.

У 1973—1981 рр. перебував на комсомольській роботі в Бережанському райкомі, а згодом — у Тернопільському обкомі ЛКСМ України. У 1974—1976 рр. навчався на факультеті комсомольської роботи Вищої комсомольської школи при ЦК ВЛКСМ (м. Москва), яку закінчив з відзнакою в 1976 році та рекомендований на навчання в аспірантурі. У 1981—1984 рр. працював асистентом кафедри філософії та наукового комунізму Тернопільського фінансово-економічного інституту.

Далі перебував на посаді завідувача навчальної частини Тернопільської зональної комсомольської школи. У 1987 р. захистив дисертацію на тему «Взаємодія КПРС та ВЛКСМ в політичній системі радянського суспільства (питання теорії та методології)» (науковий керівник — доцент Г. М. Світа), здобувши науковий ступінь кандидата філософських наук.

У 1989—1991 р. працював на посаді доцента в Тернопільському молодіжному центрі «Орбіта». В 1992 р. йому присвоєно вчене звання доцента кафедри політичних процесів та організації молодіжного руху.

Від 1991 року — на викладацькій роботі в Тернопільському національному економічному університеті. У 1994—1997 рр. перебував у докторантурі філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Працюючи на громадських засадах завідувачем відділу політології НДІ «Проблеми людини», ініціював проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції на тему: «Політична культура посткомуністичної України: проблеми дослідження та національно-демократичної трансформації» (1996), став науковим редактором колективної монографії «Політична культура основних суб'єктів історичного процесу в Україні» (1997).

У 2012 році захистив дисертацію на тему: «Теоретико-методологічні засади дослідження національної політичної культури» (науковий консультант — професор І. М. Варзар), здобувши науковий ступінь доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.01 — теорія та історія політичної науки. У 2014 році йому присвоєно вчене звання професора кафедри філософії та політології. У 2016 році обраний академіком Академії наук вищої школи України (відділення політології та соціології).

Наукова робота ред.

Автор і співавтор понад 150 наукових публікацій з проблем формування модерної української нації та її політичної культури, більше 20-ти статей у енциклопедичних словниках-довідниках, підготовлених колективами авторів: «Історія політичної думки» (2014), «Політологія» (2014), «Новітня політична лексика (неологізми, оказіоналізми та інші новотвори)» (2015), «Політологія: сучасні терміни і поняття» (2015).

У монографії «Національний принцип: етнополітична концепція нації» (2009) запропонував оригінальну концепцію національних спільнот. Доказано, що основна закономірність формування та функціонування націй («національний принцип») полягає у діалектичному поєднанні етнокультурного та політичного способів самоорганізації населення на певній території планети. Таке означення сутності націогенези та націобуття володіє ознаками універсальності, оскільки стосується як давніх, так і модерних національних спільнот та розкриває спільну ознаку т. зв. «етнічних» і «політичних» націй та передбачає формування «змішаних» («етнополітичних») спільнот, до яких належить модерна українська нація. У монографіях «Національна політична культура: теорія, методологія, український досвід» (2010) та «Політична культура національних спільнот: теорія та методологія дослідження» (2013) уперше на основі соцієтального підходу обґрунтував теорію та методологію дослідження політичної культури націй. Нації розглянуті як суб'єкти, носії та об'єкти політичної культури; обґрунтовано сутність та актуальний зміст понять імперативи, функції та інфраструктура національної політичної культури; дано характеристику просторово-часового континууму досліджуваного феномена; розкрито зміст основних соцієтальних елементів національної політичної культури та особливості їхнього функціонування в сучасному українському суспільстві. В окремих статтях на основі соцієтального підходу обґрунтовані концептуальні засади осмислення феномену європейської політичної культури.

У 2015 р. під керівництвом О. М. Рудакевича підготовлена колективна монографія на тему «Світоглядні та соціокультурні засади формування модерної української нації» в якій розкрито шляхи та умови формування сучасної української нації та держави.

Основні праці ред.

  1. Політична культура сучасного українського суспільства (політичні цінності та орієнтації головних суб'єктів історичного процесу): моногр. [О. М. Рудакевич, Є. І. Головаха, В. Є. Хмелько та ін.] // Уряду України, Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Політична культура і політичні партії України. Аналітичні розробки і пропозиції наукових та практичних працівників / [кер. авт. кол. А. І. Комарова, О. М. Рудакевич]. — К.: НДІ «Проблеми людини», 1997. — Т. 6. — С. 14–135.
  2. Рудакевич О. М. Політичне відродження українського народу (Шляхи формування новітньої української політичної культури) / О. М. Рудакевич, М. С. Гутор. — Київ — Тернопіль: Поліграфіст, 1998. — 54 с.
  3. Рудакевич О. М. Політологія: лекції, семінари, самостійна робота: навч. посібник / О. М. Рудакевич. — Тернопіль: Астон, 2006. — 304 с.
  4. Рудакевич О. М. Національний принцип: етнополітична концепція нації: моногр. / О. М. Рудакевич. — Тернопіль: ТНЕУ, 2009. — 292 с.
  5. Рудакевич О. М. Національна політична культура: теорія, методологія, український досвід: моногр. / О. М. Рудакевич. — Тернопіль: ТНЕУ, 2010. — 456 с.
  6. Рудакевич О. М. Теоретико-методологічні засади розбудови України як національної держави / О. М. Рудакевич // Сучасна українська політика. — К.: Вид-во «Центр соціальних комунікацій», 2012. — Вип. 27. — С. 6–15.
  7. Рудакевич О. М. Діалектика етнічної та політичної націй у поліетнічній державі / О. М. Рудакевич // Політичний менеджмент: наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський. — 2012. — № 4–5 (55–56). — С. 114—120.
  8. Рудакевич О. М. Демократія як чинник формування націй і національних держав / О. М. Рудакевич // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — 2012. — № 6. — С. 91–100.
  9. Рудакевич О. М. Принцип, що розкриває сутнісну ознаку національних спільнот / О. М. Рудакевич // Українська політична нація: проблеми становлення: зб. наук. ст. / за ред. М. М. Розумного (заг. ред.), М. Т. Степика, В. М. Яблонського. — К.: НІСД, 2012. — С. 57–66.
  10. Рудакевич О. Національна політична культура: випробовування державністю / О. Рудакевич // Психологія і суспільство. — 2013. — № 3. — С. 91–96.
  11. Рудакевич О. М. Політична культура національних спільнот: теорія та методологія дослідження / моногр. // О. М. Рудакевич. — Тернопіль: ТНЕУ, 2013. — 340 с.
  12. Рудакевич О. М. Європейська політична культура в контексті соцієтального підходу / О. М. Рудакевич // Сучасна українська політика. –– К.: Вид-во «Центр соціальних комунікацій», 2013. — Спецвипуск: Політична наука в Україні: стан та перспективи розвитку. — С. 215—226.
  13. Рудакевич О. М., Загрійчук І. Д. Політико-ідеологічні проблеми розбудови України як національної держави. Мандрівець. — Тернопіль: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2013. — № 3(105) — С.84-88.
  14. Рудакевич О. М. Актуальні націєтворчі ідеї політичної поезії Т. Шевченка / О. М. Рудакевич // Наукові записки Інституту політичних і етнополітичних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — 2014. — № 3 (71). — С. 254—261.
  15. Світоглядні та соціокультурні засади формування модерної української нації: моногр. / Т. В. Гончарук, Н. В. Гначевич, М. І. Гурик [та ін.]; кер. авт. кол. О. М. Рудакевич. — Тернопіль: ТНЕУ, 2015. — 255 с.

Джерела ред.

Посилання ред.