Руа Конту

гвіанський футболіст

Руа Конту (фр. Roy Contout, нар. 11 лютого 1985, Каєнна) — гвіанський футболіст, нападник.

Ф
Руа Конту
Руа Конту
Руа Конту
Особисті дані
Народження 11 лютого 1985(1985-02-11) (39 років)
  Каєнна, Французька Гвіана
Зріст 175 см
Вага 75 кг
Громадянство  Франція
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003–2004 Франція «Бове Уаз» 16 (0)
2004–2007 Франція «Мец» 37 (1)
2007–2009 Франція «Ам'єн» 56 (7)
2009–2012 Франція «Осер» 99 (11)
2012–2014 Франція «Сошо» 25 (2)
2014–2015 Бельгія «Мускрон-Перювельз» 2 (0)
2015–2016 Марокко «Ренессанс Беркан» 20 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005 Франція Франція (мол.) 2 (0)
2012–2017 Французька Гвіана Французька Гвіана 16 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

ред.

Народився в місті Каєнна, де і почав займатись футболом. Згодом перебрався до материкової Франції, де навчався футболу в академіях клубів «Шатору» та «Бове Уаз». На початку 2003 року Конту розпочав залучатись до матчів першої команди «Бове Уаз» в Лізі 2, проте за підсумками сезону 2002/03 клуб вилетів до третього дивізіону, де Руа і продовжив виступи.

Влітку 2004 року, після того як його рідний клуб вилетів у четвертий дивізіон, Конту підписав контракт з «Мецом»[1], у складі якого в першому ж сезоні дебютував у Лізі 1 під керівництвом Жана Фернандеса. Наступного року новий тренер Жоель Мюллер продовжив довіряти Конту і той у 2006 році в матчі з «Бордо» забив свій перший гол в Лізі 1, який, однак, не врятував команду від вильоту в Лігу 2 в кінці сезону. Френсіс Де Таддео, новий тренер «Меца», не розраховував на Конту, який зіграв тільки дві грі у чемпіонаті в протягом сезону 2006/07 років, тим не менше, він виграв Лігу 2 і повернувся в еліту.

Тим не менше Руа змушений був залишитись у другому дивізіоні, оскільки в «Меці» на нападника не розраховували і він підписав контракт на два роки з «Ам'єном». Протягом першого сезону Конту не забив жодного гола в чемпіонаті у 21 матчі, проте залишився в команді на наступний рік, де став основним гравцем і відзначився 7 голами у 35 матчах сезону 2008/09, але він не зміг врятувати команду від вильоту в третій дивізіон.

Після цього Конту на правах вільного агента підписав трирічний контракт з клубом Ліги 1 «Осер»[2], де знову став працювати під керівництвом Жана Фернандеса. Він став одним з архітекторів команди в сезоні 2009/10, який вона закінчила на високому третьому місці з кваліфікацією в Лігу чемпіонів. У наступному році він продовжив бути основним гравцем і дебютував у Лізі чемпіонів сезону 2010/11. У червні 2011 року він продовжив свій контракт ще на три роки, до червня 2015 року. Але після вильоту «Осера» до Ліги 2 в 2012 році, він 13 липня перейшов у «Сошо», підписавши контракт на три роки[3].. Проте і в цій команді повний контракт відпрацювати не зумів, оскільки і цей клуб вилетів з вищого дивізіону за підсумками сезону 2013/14, після чого Руа покинув клуб.

1 вересня 2014 року на правах вільного агента приєднався до бельгійського клубу «Мускрон-Перювельз», але у команді не закріпився і наступного року перейшов у мароканський «Ренессанс Беркан»[4]. Всього за сезон встиг відіграти за клуб з Беркана 20 матчів в національному чемпіонаті, після чого покинув клуб.

Виступи за збірну

ред.

2005 року Конту провів два матчі за молодіжну збірну Франції, з якою виграв Турнір у Тулоні, проте надалі став виступати за збірну своєї батьківщини.

9 червня 2012 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Французької Гвіани в товариській грі проти збірної Суринаму (2:1).

У складі збірної був учасником розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2017 року у США, де зіграв у всіх трьох матчах, а в першій грі проти збірної Канади (2:4) відзначився голом.

Примітки

ред.
  1. (фр.) Profile on FCMetz.com [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
  2. Communiqué officiel : Roy CONTOUT signe à l'AJA. Архів оригіналу за 20 липня 2009. Процитовано 29 липня 2017.
  3. Visite médicale de Contout à Sochaux (officiel) sur le le10sport.com. Consulté le 13 juillet 2012.
  4. [1]

Посилання

ред.