Ростворовські (герб)

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Ростворовски (пол. Rostworowski) – шляхетський герб, за словами ЖЮліуша Кароля Островського різновид герба Наленч[1].

Ростворовські
Деталі
Носій Ростворовські (Rostworowski)

Опис герба ред.

Щит почетвертовано навхрест з серцевим щитком:

у полях І-му і Vму, червоних, срібна пов'язка;
у полі II-му, блакитному, срібний семихрест без правого нижнього рамена;
у полі III-му, блакитному, золота левова голова, що видихає червоне полум'я;
у полі IV-му, червоному, три срібні балки.

Герб має чотири клейноди на чотирьох шоломах:

І-й - п'ять страусиних пір'їн;
II-й - срібне цуценя у пояс у золотій чаші;
III-й  - діва у червоному одзі, з розпущеним золотим волоссям, що перев'язане срібною хусткою, між рогами оленя, які вона тримає;
IV-й - золота левова голова, що видихає червоне полум'я.

Намети:

На шоломі І-му небесно-блакитний, підбитий сріблом;
На шоломі II-му і III-му червоний, підбитий сріблом;
На шоломі IV-му синій, підбитий золотом.

Найбільш ранні згадки ред.

За словами Островського різновид має бути однією із гілок Ростворовських вже з XV століття. Автор також наводить думку Жерницького про те, що така сім'я вважається шляхетною і в Росії. Проте прізвище Ростворовских відсутній у офіційному переліку титулованих родів[1].

Символіка ред.

Герб має характер родового генеалогічного. Можна з нього читати, що людина, якій його дали мала батька й матір герба Наленч (поля V і І), бабусю герба Пилява (поле II), прабабусю герба Задора (поле III) і дідуся герба Корчак (поле IV). Той факт, що такі емблеми створювалися на потреби аристократичних дипломів, здається, підтверджує гіпотезу Жерницького про графський титул Ростворовських.

Роди ред.

Ростворовські (Rostworowski).

Бібліографія ред.

  • Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.

Примітки ред.

  1. а б Juliusz Karol Ostrowski: Księga herbowa rodów polskich. T. 2. Warszawa: Główny skład Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897.