Роман Куркуас (? — близько 969) — військовий діяч Візантійської імперії.

Роман Куркуас
Ῥωμανός Κουρκούας
Народивсяневідомо
Костянтинополь
Померблизько 969
ПідданствоВізантійська імперія
Національністьвірменин
Діяльністьвійськовослужбовець
Титулмагістр
Посададоместік схол Заходу
Військове званнястратег
Конфесіяхристиянство
РідКуркуаси
БатькоІоанн Куркуас
Діти1 син

Життєпис

ред.

Походив зі знатного вірменського роду Куркуасів. Син Іоанна Куркуаса, доместіка схол Сходу. Народився у Костянтинополі. Є згадка, що чудовим чином врятувався від тяжкої гарячки втручанням Діви Марії в церкві Живоносного Джерела. Розпочав військову кар'єру під орудою батька. Брав участь у військових походах проти арабів у 940-х роках.

Завдяки гарним стосункам батька з імператором Костянтином VII, який зумів позбавитися від влади Лакапінів, Роман Куркуас успішно робив кар'єру за правління цього імператора. У 944 році призначений стратегом феми Халдія. На цій посаді вправно діяв проти мусульман, захопивши низку фортець. За це отримав титул патрикія. Йому було довірено керування військами декількох фем у Месопотамії.

За правління імператора Романа II отримав посаду стрателата Сходу та титул магістра. У 963 році після смерті імператора підтримав родича Никифора Фоку у боротьбі з євнухом Йосифом Брінгом та доместіком схол Заходу Маріаном Аргиром. Внаслідок цього Фока став новим імператором.

На дяку Романа Куркуаса було призначено доместіком схол Заходу. На цій посаді під орудою імператора брав участь у військових походах проти Болгарії. Помер близько 969 року.

Родина

ред.

Джерела

ред.
  • Kazhdan, Alexander (1991). «Kourkouas». In Kazhdan, Alexander. The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. pp. 1156—1157. ISBN 0-19-504652-8.
  • Whittow, Mark (1996). The Making of Byzantium, 600—1025. Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press. ISBN 0-520-20496-4.
  • Andriollo, Lisa (2012). «Les Kourkouas (IXe-XIe siècle)». In Cheynet, Jean-Claude; Sode, Claudia. Studies in Byzantine Sigillography. 11. Berlin: De Gruyter. pp. 57–88. ISBN 978-3-11-026668-9.