Розповідь Батської ткалі

«Розповідь Батської ткалі» є однією з найвідоміших казок зі збірки «Кентерберійські оповіді» Джеффрі Чосера.

Короткий огляд ред.

За часів правління короля Артура жив один лицар, який зґвалтував чесну молоду діву. Король Артур видає наказ про те, що цього лицаря потрібно покарати за вчинене. Коли його схопили, він був засуджений на смерть, але королева Гвіневера заступається за нього і просить у короля дозвіл самостійно винести вирок цьому лицарю. Королева каже лицарю, що він врятує своє життя, якщо зможе дізнатися, чого хочуть жінки найбільше, і дає йому лише рік і один день на ці блукання, після того він має повернутися з відповіддю.

Куди лицар не піде, він розповідає про своє скрутне становище всім жінкам, які трапляються йому на шляху і запитує їхню думку, але «ніхто з них не давав однакової відповіді». Були різні відповіді такі як слава, багатство, одяг, сексуальне задоволення, лестощі та свобода. Коли нарешті настає час йому повернутись, він все ще не знає відповіді, яка йому так потрібна.

За межами замку в лісі він бачить двадцять чотири діви, які танцюють і співають, але, коли він наближається, вони зникають і тільки літня жінка залишається. Лицар розказує про свою проблему цій літній жінці, яка є розумною і може знати відповідь, і він має пообіцяти їй, що зробить послугу, яку вона може попросити натомість. Не маючи інших варіантів, лицар погоджується. Прибувши в палац, він відповідає, що найбільше жінки хочуть керувати своїми чоловіками, і всі жінки одноголосно погоджуються з цією відповіддю, яка, відповідно і звільняє лицаря.

Згодом літня жінка розповідає їм про угоду, яку вона уклала з лицарем, і прилюдно робить йому пропозицію руки та серця. Це дуже здивувало його, але він розуміє, що не має іншого вибору і зрештою погоджується. У їхню шлюбну ніч, літня жінка засмучена тим, що він відштовхує її. Вона нагадує йому, що її зовнішність може мати свої переваги, — вона буде для нього порядною дружиною, тому що жоден чоловік не хотітиме її. Вона запитує його, чому він віддав би перевагу — старій потворній жінці, яка є чесною, вірною і скромною, чи красивій молодій, у відданості якої він завжди буде сумніватись. Він відповідає, що вибирає її й ця відповідь потішила літню жінку. Тепер, коли вона заволоділа ним, то просить його поцілувати її, обіцяючи красу і вірність. Лицар хоче знову поглянути на неї, але тепер перед собою він бачить молоду і прекрасну жінку. Вони живуть довго і щасливо до самої старості^[1].

Цей пролог є найбільший у збірці «Кентерберійські оповідання» і вдвічі довший за саму історію, це означає, що пролог так само важливий, як і сама казка. «Розповідь Батської ткалі» суперечить багатьом звичаям того часу і дає власну оцінку, у якій визначається роль жінок у суспільстві^[2]. «Розповідь Батської ткалі» стверджує, що жінки морально схожі на чоловіків, які так само мали більше ніж одного чоловіка^[2]. Подвійні стандарти для чоловіків і жінок були глибоко вкоріненими в культуру.

Див. також ред.

Блеасілла, на котрий розповідь частково заснована.
Вперше зафіксовані англійські слова у творах Чосера.

Примітки ред.

Блейк, Джонатан. «Боротьба за жіночу рівноправність у “Пролозі та повісті дружини”». Luminarium: Антологія англійської літератури, 25 вересня 1994 р., Www.luminarium.org/medlit/jblake.htm. Доступний 23 лютого 2017 року.
Брат Ентоні. «Чосер і релігія». Чосер і Релігія, Університет Соганг, Сеул, hompi.sogang.ac.kr/anthony/Religion.htm. Доступний 22 лютого 2017 року.
Carruthers, Mary (March 1979). The Wife of Bath and the Painting of Lions. PMLA. 94 (2): 209—222. doi:10.2307/461886. JSTOR 461886.
Carter, Susan (2003). Coupling the Beastly Bride and the Hunter Hunted: What Lies Behind Chaucer's Wife of Bath's Tale. The Chaucer Review. 37 (4): 329. doi:10.1353/cr.2003.0010. JSTOR 25096219.
Chaucer, Geoffrey (1987). The Wife of Bath’s Prologue. The Riverside Chaucer (вид. 3rd). Boston: Houghton Mifflin. с. 105–116. ISBN 978-0395290316.
Cooper, Helen (1996). The Wife of Bath’s Prologue. Oxford Guides to Chaucer: The Canterbury Tales. New York: Oxford University Press. ISBN 978-0198711551.

↑ On Hammond's coining of this term, see Scala, Elizabeth (2009). The Women in Chaucer's 'Marriage Group'. Medieval Feminist Forum. 45 (1): 50—56. doi:10.17077/1536-8742.1766. Scala cites Hammond, p. 256, in support, and points out that Kittredge himself, in his essay's first footnote, confesses that "The Marriage Group of the 'Canterbury Tales' has been much studied, and with good results" (Scala, p. 54).
↑ ^а ^б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст

[OnHammond-1] On Hammond's coining of this term, see Scala, Elizabeth (2009). The Women in Chaucer's 'Marriage Group'. Medieval Feminist Forum. 45 (1): 50—56. doi:10.17077/1536-8742.1766. Scala cites Hammond, p. 256, in support, and points out that Kittredge himself, in his essay's first footnote, confesses that "The Marriage Group of the 'Canterbury Tales' has been much studied, and with good results" (Scala, p. 54).

[:0-2] а ^б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст

[1]

[2]