Рожанський Павло Павлович
Павло Павлович Рожанський (1906 — 1980, місто Київ) — український радянський діяч, постійний представник Ради Народних Комісарів Української РСР при Раді Народних Комісарів СРСР. Заслужений працівник промисловості Української РСР. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР.
Рожанський Павло Павлович | ||
---|---|---|
Народився | 1906 | |
Помер | травень 1980 Київ, Українська РСР, СРСР | |
Громадянство | ||
Діяльність | державний діяч | |
Відомий завдяки | Постійний представник Ради Народних Комісарів Української РСР при Раді Народних Комісарів СРСР | |
Alma mater | Київський інститут харчової промисловості | |
Партія | КПРС | |
Нагороди | ||
Життєпис
ред.Трудову діяльність розпочав учнем токаря на цукровому заводі. Член ВКП(б) з 1926 року. Закінчив Київський інститут харчової промисловості.
Після закінчення інституту довгі роки працював на керівній роботі в харчовій промисловості: головним інженером, директором заводу, керуючим тресту, заступником народного комісара харчової промисловості Української РСР.
У 1942—1943 роках — постійний представник Ради Народних Комісарів Української РСР при Раді Народних Комісарів СРСР.
Із січня 1944 року — уповноважений ЦК КП(б)У і РНК УРСР по Ровенській області із повноваженнями т.в.о. голови виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих.
У 1943 (затверджений в липні 1944) — жовтні 1946 року — заступник народного комісара (міністра) харчової промисловості Української РСР.
У жовтні 1946 (оф. 1947) — лютому 1949 року — заступник міністра смакової промисловості Української РСР. Знятий із посади «як такий, що не забезпечив керівництво дорученої йому галузі промисловості».
У 1952—1954 роках — заступник міністра харчової промисловості Молдавської РСР, заступник міністра легкої і харчової промисловості Молдавської РСР.
У 1954—1957 роках — заступник міністра промисловості продовольчих товарів Молдавської РСР.
У 1957—1965? роках — заступник голови Ради народного господарства (Раднаргоспу) Молдавської РСР,
До 1974 року працював начальником Укркрохмалепатоки Міністерства харчової промисловості Української РСР.
З 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення.
Помер у Києві в травні 1980 року.
Нагороди
ред.- ордени
- медалі
- Заслужений працівник промисловості Української РСР
Див. також
ред.Джерела
ред.- Газета «Вечірній Київ» (Київ) — травень 1980 року.