Рогоза Борис Петрович
| Борис Петрович Рогоза | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 16 лютого 1934 село Стави Кагарлицького району Київської області,  УРСР | |||
| Помер | 29 вересня 2004 (70 років) Київ ·цереброваскулярні хвороби | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |  СРСР,  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | прозаїк, публіцист | |||
| Мова творів | українська | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
Борис Петрович Рогоза (16 лютого 1934, село Стави Кагарлицького району Київської області — 29 вересня 2004) — український прозаїк, публіцист.
Біографія
ред.Народився 16 лютого 1934 року в селі Стави Кагарлицького району Київської області в сім'ї учителя.
У 1952 році закінчив Ставівську середню школу з золотою медаллю.
У 1957 році закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.
Працював у багатьох періодичних виданнях, зокрема «Правда Прилуччини», «Київська правда», «Комсомолець Полтавщини», «Молодь України». Деякий час був на комсомольській роботі, а потім — відповідальним секретарем журналу «Дніпро», директором видавництва «Радянський письменник». З 1981 по 1996 роки був голоним редактором «Літературної України». Вийшовши на пенсію, працював старшим літературним редактором у редакції тижневика Київської міської ради «Хрещатик», де, зокрема, вів популярну рубрику «Уроки державної мови».
З 1976 року – член Спілки письменників України.
Помер 29 вересня 2004 р. внаслідок інсульту на 71-му році життя, не опритомнівши після складної операції.[1]
Літратурна діяльність
ред.Творча біографія Бориса Рогози розпочалася з художньо-документальної прози, якій він присвятив усе своє життя.
Повісті:
- «Рожевий сніг»,
- «Слово про полк Таращанський».
Збірки нарисів і публіцистики:
- «Ростуть будови – землі обнови»,
- «Люби село своє»,
- «У поході – без привалів»,
- «Відповідальність»,
- «На барикадах ідей».
Перекладав твори з російської мови.
Нагороди
ред.Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Заслужений працівник культури України.
Примітки
ред.- ↑ Пішов навіки наш Учитель, журналіст, письменник, автор «Уроків державної мови» Борис Рогоза. Редакція газети «Хрещатик». 30.09.2004. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 06.01.2019.
Джерела
ред.- «Літературна Україна», 7 жовтня 2004 р., № 39
- «Уроки державної мови», газета «Хрещатик»
- Васильчук О. Пам’яті славного земляка: [про Бориса Рогозу] / О. Васильчук // Вісн. Кагарличчини. – 2019. – 1 берез. – С.4
- Коритько Б. Мій земляк – Борис Рогоза – творець української держави : [про письменника, публіциста, уродженця села Стави Кагарлицького(нині Обухівського) району Бориса Рогозу] / Б. Коритько // Вісн. Кагарличчини. – 2011. – 12 серп. – С.4.
- Чайка С. Уроки Бориса Рогози : [про вшанування пам’яті Бориса Рогози у Ставівській середній школі] / С. Чайка // Літературна Україна. – 2012. – 27 верес. – С.1.