Роберт Макартур
| Роберт Гельмер Макартур | |
|---|---|
| Robert Helmer MacArthur | |
| Народився | 7 квітня 1930 Торонто (Онтаріо) |
| Помер | 1 листопада 1972 (42 роки) Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США ·захворювання нирок |
| Місце проживання | США |
| Країна |  США |
| Діяльність | біолог, математик, еколог, зоолог, орнітолог |
| Alma mater | Браунський університет Єльський університет Marlboro Colleged |
| Галузь | зоологія, екологія |
| Заклад | Принстонський університет Пенсільванський університет |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Джордж Евелін Хатчинсон |
| Аспіранти, докторанти | William M. Schafferd[1] Ерік Піанка[1] |
| Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | популяційна екологія, екологія екосистем, теорія острівної біогеографії |
| Нагороди | |
Роберт Гельмер Макартур (англ. Robert Helmer MacArthur; 7 квітня 1930, Торонто — 1 листопада 1972, Принстон) — американський еколог, який зробив значний внесок у розвиток багатьох галузей синекології та популяційної екології.
Освіта
ред.Макартур здобув ступінь бакалавра в Marlboro коледжі, ступінь магістра з математики в Університеті Брауна (1953). Учень Г. Евеліна Хатчинсона, Макартур здобув ступінь доктора філософії в Єльському університеті в 1958 році. Його дисертація стосується поділу екологічних ніш між п'ятьма видами очеретянок у хвойних лісах Нью-Йорка.
Науковий внесок
ред.Макартур був професором Пенсільванського університету (1958—1965) і професором біології в Принстонському університеті (1965—1972). Він відіграв важливу роль у розвитку теорії розподілу ніш, у співавторстві з Є. O. Вілсоном створив теорію острівної біогеографії — робота, яка змінила галузі дослідження біогеографії, зміцнила підґрунтя екології біоценозів і викликала бурхливий розвиток сучасної ландшафтної екології. Його акцент на статистичну перевірку гіпотез допоміг змінити екологію в основному з описової науки на експериментальну і сприяв розвитку теоретичної екології.
У Принстоні Макартур був головним редактором низки монографій у галузі популяційної біології і брав участь у створенні журналу Theoretical Population Biology. Він також написав книгу Географічна екологія: Закономірності в розподілі видів (Geographical Ecology: Patterns in the Distribution of Species, 1972).
У 1969 р. Роберта Макартура обрано до Національної академії наук США.
Роберт Макартур помер від раку нирки в 1972 році.
Див. також
ред.Примітки
ред.Посилання
ред.- Fretwell Stephen D. (1975). The Impact of Robert MacArthur on Ecology. Annual Review of Ecology and Systematics 6, 1-13
- Pianka E.R. and Horn, H.S. (2005). Ecology's Legacy from Robert MacArthur. Chapter 11 (pp. 213–232) in K. Cuddington and B. Biesner, eds. «Ecological Paradigms Lost: Routes of Theory Change.» Elsevier Academic Press.