Роберт Гілпін
Роберт Гилпін (англ. Robert Gilpin, [ɡɪlpɪn]; 1930—2018) — вчений Міжнародної політичної економіки і почесний професор політології і міжнародних відносин в школі державних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона в Прінстонському університеті. Він обіймає посаду професора Ейзенхауера. Гілпін спеціалізується на політичній економіці та міжнародних відносин, особливо на впливі транснаціональних корпорацій на державну автономію.
| Роберт Гілпін | ||||
|---|---|---|---|---|
| Західна філософія | ||||
| Народження | 2 липня 1930[1] Берлінґтон, Вермонт, США | |||
| Смерть | 20 червня 2018[1] (87 років) Вотербері, Вашингтон, Вермонт, США[1] | |||
| Громадянство (підданство) |  США | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Принстонський університет | |||
| Член | Американська академія мистецтв і наук | |||
| Школа / Традиція | Неокласичний реалізм | |||
| Основні інтереси | Міжнародна безпека, Міжнародна політична економіка | |||
| Значні ідеї | Теорія стійкості гегемонії | |||
| Вплинув | E.H. Carr • Hans Morgenthau • Kenneth Waltz | |||
| Alma mater | Університет Каліфорнії (Берклі), Корнелльський університет і Вермонтський університет | |||
| Історичний період | Сучасна філософія | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Гілпін отримав ступінь бакалавра в Вермонтському університеті в 1952 році і ступінь магістра в Корнельському університеті в 1954. Після трьох років служби офіцером військово-морського флоту США, Гілпін отримав докторський ступінь у Каліфорнійському університеті в Берклі, отримавши докторський ступінь в 1960 році вступив на прінстонський факультет в 1962 році і отримав право на проживання в 1967 році. Він був співробітником Центру міжнародних досліджень та Ліхтенштейнського інституту самовизначення.[джерело?]
Гілпін був членом фонду Гуггенхайма в 1969 році, членом фонду Рокфеллера з 1967-68 і знову з 1976—1977 років, і є членом Американської академії мистецтв та наук. Також він є членом Американської асоціації політичних наук, для якої він займав пост віце-президента з 1984—1985 , а також є членом Ради з міжнародних відносин.
Гілпін описує своє бачення міжнародних відносин і міжнародної політичної економки відштовхуючись від «реалістичної» точки зору, пояснюючи у своїй книзі «Глобальна політична економіка», що він вважає себе «державно-орієнтованим реалістом в традиціях відомих „класичних реалістів“, таких як Е. Х. Карр і Ганс Моргентау. Справжні наукові інтереси Гілпіна знаходяться в застосуванні „реалістичного“ мислення в сучасній американській політики на Близькому Сході. Гілпін відкрито критикував політику 2003 року під час вторгнення коаліційних сил в Ірак в своєму есе під назвою «Війна надто важлива, щоб залишати її ідейним дилетантам».
Гілпін проживав в Грінсборо, штат Вермонт, разом зі своєю дружиною Жан М. Гілпін.
Бібліографія
ред.- Американські вчені і політика ядерної зброї (1962)
- Франція в епоху наукової держави (1968)
- Енергетика США і багатонаціональні корпорації (1975)
- Війна і зміни в світовій політиці (1981)
- Гегемонія війни і Пелопоннеської війна
- Політична економіка міжнародних відносин (1987)
- Проблема глобального капіталізму (2000)
- Глобальна політична економіка: Розуміння міжнародного економічного порядку (2001)
Ці книги були перекладені кількома мовами. «Політична економіка міжнародних відносин» отримала премію в 1987 році за найкращу нову професійну і наукову Книгу в сфері бізнесу, управління і економіки, а також в 1988 році премію фонду Вудро Вільсона за найкращу книгу в галузі політології.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в http://www.perkinsparker.com/obituary/robert-gilpin-jr
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
ред.- Princeton University profile
- Gilpinian Realism and International Relations
- Conversations in International Relations: Interview with Robert Gilpin[недоступне посилання з квітня 2019]