Economic cycle.svg
Економічні цикли
Назва циклу Характерний період
Цикл Кітчина 3—4 роки
Цикл Жюгляра 7—11 років
Цикл Кузнеця 15—25 років
Цикл Кондратьєва 45—60 років

Цикли (ритми) Кузнеця мають тривалість приблизно 15-25 років. Вони одержали назву циклів Кузнеця на честь американського економіста, майбутнього лауреата Нобелівської премії Саймона Кузнеця[1]. Були відкриті ним у 1930 році[2].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Циклічність змін ВВП

Кузнец зв'язував ці хвилі з демографічними процесами, зокрема, припливом іммігрантів і будівельними змінами, тому він назвав їх «демографічними» або «будівельними» циклами.

Нині рядом авторів ритми Кузнеця розглядаються як технологічні, інфраструктурні цикли[3]. В рамках цих циклів відбувається масове оновлення основних технологій. Крім того непогано збігаються з циклом Кузнеця великі цикли цін на нерухомість на прикладі Японії 1980–2000 рр. і тривалість великої півхвилі підйому цін у США.

EconomistHomePrices20050615.jpg

Висувалася також і пропозиція розглядати ритми Кузнеця як третю гармоніку Кондратьєвської хвилі[4].

У своїй роботі Мозес Абрамовіц наводить наступні дані стосовно років початку затяжних депресій або стагнацій у США, співвідносячи їх з циклами Кузнеця[5]:

  • 1815
  • 1836
  • 1853
  • 1873
  • 1882
  • 1892
  • 1907
  • 1920
  • 1929

Як видно з цього переліку, чіткої періодичності не спостерігається, тому дослідники беруть середнє значення в 15-20 років. Аналогічна ситуація і для інших показників, що стосуються праці і виробництва, наведених Абрамовіцом.

Цикли Кузнеця не раз піддавалися критиці. Так, їх існування заперечувалося іншим американським економістом Е. Філіпом Хорвеєм у 60-х роках минулого століття. Проте пізніші дані, коли з'явилася можливість використати комп'ютерні моделі спектрального аналізу, все-таки підтвердили наявність ритмів Кузнеця, зокрема при аналізі світового ВВП.

Цикли Кузнеця можуть пояснити нинішній спад світової економіки. Дійсно, останнє десятиліття XX століття було відмічене бурхливим розвитком комп'ютерних технологій, створенням Всесвітньої мережі та ін. Світ став іншим. Проте на самому початку 2000-х відбувається перенасичення ринку високих технологій, що супроводжувалося так званою кризою доткомів. У 2000-х в економіці намітився спад. З точки зору хвилевої теорії це відбувається через те, що технології XX століття вичерпали себе. Для подальшого підйому потрібні наукові відкриття, які повинні утілитися в нових продуктах або послугах.

Див. такожРедагувати

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Нобелівська премія по економіці 1971 р. була присуджена Кузнецю за роботи по економічному зростанню, в яких він ідентифікував нову економічну еру, названу ним «сучасним економічним зростанням».
  2. Kuznets S. Secular Movements in Production and Prices. Their Nature and their Bearing upon Cyclical Fluctuations. — Boston: Houghton Mifflin, 1930.
  3. Див., напр.: Forrester J. W. New Perspectives on Economic Growth. Alternatives to Growth — A Search for Sustainable Futures / Ed. by D. L. Meadows. Cambridge, M.A: Ballinger, 1977. — P. 107–121.
  4. Див., напр.: Korotayev A. V., Tsirel S. V. A Spectral Analysis of World GDP Dynamics: Kondratieff Waves, Kuznets Swings, Juglar and Kitchin Cycles in Global Economic Development, and the 2008–2009 Economic Crisis. Structure and Dynamics. 2010. — Vol.4. #1. — P.3-57; сокращённый русский перевод см., например: Коротаев А. В., Цирель С. В. Кондратьевские волны в мировой экономической динамике // Системный мониторинг. Глобальное и региональное развитие / Ред. Д. А. Халтурина, А. В. Коротаев. — М.: Либроком/URSS, 2009. ISBN 978-5-397-00917-1. — С. 189–229.
  5. Abramovitz M. The Nature and Significance of Kuznets Cycles // Economic Development and Cultural Change. — 1961, April