Вікіпедія

Риков Владислав Миколайович

Риков Владислав Миколайович (17 червня 1993(19930617), Луганська область — 7 лютого 2024, м. Курахове) — український військовий льотчик 299-ї БрТА Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році, полковник (посмертно). Повний кавалер орденів «За мужність» та Богдана Хмельницького. Герой України (24 лютого 2024, посмертно)[1].

Владислав Риков
Риков Владислав Миколайович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 17 червня 1993(1993-06-17)
Луганська область
Смерть 7 лютого 2024(2024-02-07) (30 років)
м. Курахове, Донецька область
(загинув під час виконання бойового завдання)
Поховання Вінниця
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Повітряні сили Збройних сил України
Формування
 299 БрТА
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) — 2022Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) — 2022Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
|Герой України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Риков.

Біографія ред.

Народився 17 червня 1993 році в Луганській області, виріс в місті Харків у сім'ї військових. Батько та його брат були пілотами. Коли Владу було шість років, бандити вбили всю його сім'ю. Влад отримав поранення, та залишився живим.

Навчався в Авіаційному навчальному кадетському центрі ім. Данила Дідика, потім закінчив Харківський національний університет повітряних сил імені І. Кожедуба[2].

Під час російського вторгнення в Україну служив у складі 299-ї БрТА на штурмовику Су-25. Мав 385 бойових вильотів[3][4].

Загинув 7 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання[3].

Похований 11 лютого 2024 року у Вінниці на Алеї Слави.

У Владислава залишилася дружина, 7-річна донечка Мирослава(2017 р.н.) та опікун, який став для Владислава батьком - Юрій Покусай.

Нагороди ред.

  • орден Богдана Хмельницького I ступеня (24.08.2023) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (23.11.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (08.08.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
  • орден «За мужність» I ступеня (10.06.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].
  • орден «За мужність» II ступеня (18.05.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9].
  • орден «За мужність» III ступеня (02.05.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[10].

Примітки ред.

  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №117/2024.
  2. ↑ Пілот Владислав Риков загинув під час виконання бойового завдання.
  3. ↑ а б Захищаючи Україну, загинув льотчик-штурмовик Владислав Риков
  4. ↑ Zaxid.net (8 лютого 2024). Під час виконання бойового завдання загинув льотчик Владислав Риков. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 9 лютого 2024.
  5. ↑ https://www.president.gov.ua. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №799/2022 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. 23 листопада 2022.
  7. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №569/2022 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. 8 серпня 2022.
  8. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №405/2022 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. 10 червня 2022.
  9. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №348/2022 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. 18 травня 2022.
  10. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №117/2024. https://www.president.gov.ua.

Джерела ред.

  Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Риков_Владислав_Миколайович&oldid=42350075