Вікіпедія

Ржищівський гуманітарний коледж

(Перенаправлено з Ржищівське педагогічне училище)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (грудень 2022)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2011)
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (січень 2011)

Ржищівський гуманітарний коледж — державний вищий навчальний заклад акредитований та ліцензований МОН України. Розташований в центрі міста Ржищів (Київська область).

Ржищівський гуманітарний коледж
Країна  Україна
Тип коледж
Акредитація І рівня
Засновано 1921
Директор Кушнір Сергій Миколайович
Адреса Україна Україна 09230, Київська область, м. Ржищів, Шевченка, 9.

Історія ред.

Виникнення та перші роки діяльності сучасного Ржищівського гуманітарного коледжу безпосередньо пов'язані з Ржищівським Спасо-Преображенським монастирем. До кінця 60-х років XIX ст. монастир мав достатньо коштів для утримання черниць та існування обителі, тому, зі своєї ініціативи та дозволу Арсенія, митрополита Київського і Галицького, в 1869—1870 рр. оголошує збір пожертв на влаштування училища при монастирі для дівчаток-сиріт з родин церковних служителів. Одночасно в 1868—1871 рр. споруджується спеціальний корпус з настоятельськими келіями та училищем, з 12 покоїв, з 9 грубами, трьома коридорами і трьома ґанками, один з яких, зі скляною галереєю — училищний. В цьому корпусі під одним дахом була влаштована і домова церква в ім'я Життєдайного Джерела.

В звіті монастиря за 1870 р читаємо: «Ржищівське жіноче училище є навчально-виховним для початкової освіти сиріт і дітей бідних батьків. Засноване училище в 1870 р. з дозволу Митрополита, знаходиться під головним керівництвом настоятельки монастиря та підзвітне єпархіальному архієрею. В училищі працюють: начальниця училища, її помічниці — дві вчительки та законовчитель. Головна увага начальниці і вчительок спрямована на навчально-виховну частину; викладаються предмети за синодальною програмою. На вчительок складаються спостереження за порядком та тишею в класі під час уроків та в позакласні години. В училищі встановлено три класи з дворічним курсом навчання кожний. Прийом дітей дозволяється як в перший клас, так і в наступний, відповідно до їх знань. Заяви про прийом подаються на ім'я настоятельки монастиря, при цьому додається метричне свідоцтво…».

В училищі викладалося 17 предметів, 6 з яких мали богословське спрямування. Щодня в кожному класі відбувалося чотири уроки, тривалістю 1 годину 15 хвилин кожен, а після обіду діти займалися домоведенням. Навчання продовжувалося протягом року, крім недільних днів, церковних свят, днів говіння та вакацій: зимових — з 20 грудня до 7 січня, літніх — два місяці. Існувала п'ятибальна система оцінки знань. В училищі була бібліотека, яка складалася з підручників, книжок для дитячого читання, прописів, географічних карт, словників. Книги були подаровані різними людьми. Зокрема, в документах згадується ім'я ієрея Олександра Воскресенського та полковника Первухіна. Вільний від навчання час діти використовували для відпочинку, прогулянок, ігор та вправ, які розвивали та укріпляли сили тілесні.

Помешкання училища складалося з двох спалень та столової. Їжа подавалася дітям проста, але зі свіжих продуктів та в достатній кількості. Зі звітів, які збереглися до нашого часу, помітно, що в різний час тут навчалося від 13 до 20 дівчаток 7 — 18 років, сиріт і напів-сиріт. Це були діти не лише служителів церкви, а й інших станів: міщан, селян, ремісників, солдатів. Були діти не лише українців та росіян, ай євреїв. Учениці були як на повному монастирському забезпеченні, так і ті, за навчання яких батьки платили певні суми (це були діти місцевих жителів). Хоч наприкінці 80-х років XIX ст. благодійні внески на утримання училища дещо зменшились, училище продовжувало працювати й далі. Проте, це не означає, що монастир терпів збитки. Відомо, що він був достатньо забезпечений умовами і коштами, щоб у 1873 тут проживало 129 осіб, 1888 році — 143, а в 1917—253 черниці, послушниці, учениці школи та інші мешканці монастиря.

Друге десятиріччя XX століття, означене двома революційними переворотами та Першою світовою війною, внесло хаос і нестабільність як у мирське, так і в церковно-монастирське життя. Тимчасовий уряд, який прийшов на зміну самодержавству після Лютневої буржуазної революції, постановою 20 червня 1917 року для дієвого і планомірного загального навчання дає розпорядження всі церковні — монастирські двокласні учительські школи в тому числі, передати у відання міністерства народної освіти, а повітові земські управи зобов'язує прийняти їх у безпосереднє підпорядкування. Таким чином, найперше, що відійшло від Спасо-Преображенського монастиря юридично, фактично ж залишаючись у своєму приміщенні, у своїх класах, зі своїм шкільним інвентарем і бібліотекою, була монастирська школа. На 47 році існування вона, як і задумувалося, мала три класи з дворічним курсом навчання. Тобто вчилися учениці, а не були тільки дівчатка-сироти, або напівсироти зі стану служителів церкви шість років. Жили при школі. Приміщення школи — це шкільна церква, 6 класних кімнат, 6 спальних кімнат для 120 учениць (станом на 1917 рік) бібліотека, зала, канцелярія, їдальня, кухня, 5 квартир для вчителів (однокімнатні), кімната економки та три великі коридори було збудовано на кошти монастиря. Крім того, при школі був погріб, лазня, сарай для дров, комора та інші будівлі.

Школа у 1902 році переведена в категорію жіночих учительських шкіл, з якої було випущено за 15 років (з 1902 по 1917 рр.) 257 учительок шкільної грамоти. Випускниці школи могли навчати дітей грамоти в домашніх умовах, а після складання відповідного іспиту в дирекції народних училищ, вести викладання і в земських школах. З 1911 року при школі впроваджено учительський курс, який за період 1911 до 1917 року підготував, як вказано в документах, 124 повноправні вчительки — без додаткових іспитів вони мали право на вчителювання в земських і міністерських школах. Майже 400 випускниць Ржищево-монастирської двокласної учительської жіночої школи (таку вона мала офіційну назву) трудилися для освіти народу в багатьох губерніях Південно-Західного краю Російської Імперії. Одна з випускниць школи 1912 року, Віра Андріївна Ковалевська, учителювала в Ржищівському однокласному земському училищі (воно знаходилося на Оболоні). З 1902 року при учительській школі діяла однокласна (термін навчання — два роки) початкова школа, як її ще називали — зразкова, для дітей простого люду Монастирської слобідки (до 1917 року в ній навчалися тільки дівчатка). Вона виконувала роль базової школи при двокласній учительській, тут майбутні вчителі проходили педагогічну практику.

Адміністрація Ржищівського Спасо-Преображенського монастиря проти передачі школи земству не заперечувала. Більш того, ігуменія Памерила 12 грудня 1917 року подає офіційне «Прошеніє» в Київську повітову земську управу про прийняття жіночої учительської школи (1 зразкової — разом), що знаходиться при монастирі, з усім інвентарем, під опіку управи, тим паче, що річне утримання школи монастиреві вартувало 5 тисяч 692 рублі 40 коп. за кошторисом на 1918 рік. Після передачі школи земству в 1917 році в початковій (зразковій) школі починають навчатися і дівчатка, і хлопчики, діти мешканців Монастирка; тоді в Слобідці проживало понад 500 людей. Відомо, що в 1918 — 19 навчальному році в цій школі навчалося 60 селянських дітей.

8 грудня 1917 року рада Ржищево-монастирської школи звертається до Київської повітової земської управи з проханням надати їй статусу учительської семінарії, адже, хоч школа і вважається за типом двокласною, «однако, юридически и фактически — она четыреклассная (с п'ятам классом — рукодельным); при ней существует однокомплектная начальная школа… Ввиду этого сонет школы просит управу считать школу четырехклассной учительськой. По типу и програмне она подходит к учитель ской семинарии, преобразование в каковую и было бы своевременным и желательным. Что насчет большой пользы, такого типа школы в означенням месте, то об этом свидетельствует громадный наплыв желающих поступить сюда; ежегодно на 30 вакансий в первуй класс является держать екзамен… 120—130 девиц. В настоящее время в учительской школе 125 учениц; в начальной (образцовой) — 40 учеников и учениц (1917 — 18 н.р. — Л. С.)»

1921 року в приміщеннях колишнього жіночого вчительського училища на базі Преображенського монастиря відкрито педагогічні курси з кількістю учнів 140. З часом цей заклад отримав нове приміщення, а з 1922 року став педтехнікумом, ще пізніше (1938) став профпедшколою. В 1944 році перейменовано в Ржищівське педагогічне училище. З 2004 року — Ржищівський гуманітарний коледж.

Кадрове забезпечення ред.

Навчально-виховний процес в коледжі здійснюють 46 викладачів. 36 викладачів мають вищу кваліфікаційну категорію, 5 викладачів є методистами, 23 мають звання старший викладач,10 викладачів нагороджені нагрудним знаком «Відмінник освіти України», 1 викладач є заслуженим працівником культури.

Музей ред.

Центром пошукової роботи є музей коледжу, який був створений до 75-річчя з нагоди створення закладу. Експозиційні стенди містять фото, документи, підручники, малюнки студентів і викладачів, фотоальбоми педагогічних династій, які працюють у коледжі, характеризують історію коледжу та основні риси епохи існування закладу.

Випускники коледжу ред.

  • Бабак Іван Іванович (* 1923) — український військовик, генерал-майор танкових військ, учасник Другої світової війни.
  • Соколов Артем Іванович (1987—2019) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ржищівський_гуманітарний_коледж&oldid=42059769