Референдуми в Швейцарії (1971)
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Три референдуми відбулися у Швейцарії 1971 року[1]. Перший із них відбувся 7 лютого щодо жіночого виборчого права на федеральному рівні і «за» проголосували 66 % від тих, хто взяв участь у голосуванні. Другий і третій відбулися 6 червня щодо конституційної поправки щодо запровадження права людини на безпечне довкілля і щодо федеральної резолюції про федеральні фінанси. На цих перших референдумах у яких брали участь жінки, обидві пропозиції були підтримані більшістю[1].
Результати
ред.7 лютого 1971 року: жіноче виборче право
ред.
| Варіянти | Голосів по країні загалом | Голосування кантонів | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Голосів | % | Повних | Напів- | Всього | |
| За | 621 109 | 65,7 | 14 | 3 | 15,5 |
| Проти | 323 882 | 34,3 | 5 | 3 | 6,5 |
| Незаповнених бюлетенів | 8 600 | — | — | — | — |
| Недійсних бюлетенів | 1 730 | — | — | — | — |
| Всього | 955 321 | 100 | 19 | 6 | 22 |
| Зареєстрованих виборців/явка | 1 654 708 | 57,7 | — | — | — |
| Джерело: Nohlen & Stöver | |||||
6 червня 1971 року: зміни Конституції
ред.| Варіянти | Голосів по країні загалом | Голосування кантонів | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Голосів | % | Повних | Напів- | Всього | |
| За | 1 222 931 | 92,7 | 19 | 6 | 22 |
| Проти | 96 359 | 7,3 | 0 | 0 | 0 |
| Незаповнених бюлетенів | 28 252 | — | — | — | — |
| Недійсних бюлетенів | 2 066 | — | — | — | — |
| Всього | 1 349 608 | 100 | 19 | 6 | 22 |
| Зареєстрованих виборців/явка | 3 565 435 | 37,9 | — | — | — |
| Джерело: Nohlen & Stöver | |||||
6 червня 1971 року: федеральні фінанси
ред.| Варіянти | Голосів по країні загалом | Голосування кантонів | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Голосів | % | Повних | Напів- | Всього | |
| За | 930 878 | 72,7 | 19 | 6 | 22 |
| Проти | 348 702 | 27,3 | 0 | 0 | 0 |
| Незаповнених бюлетенів | 64 306 | — | — | — | — |
| Недійсних бюлетенів | 2 477 | — | — | — | — |
| Всього | 1 346 363 | 100 | 19 | 6 | 22 |
| Зареєстрованих виборців/явка | 3 565 435 | 37,8 | — | — | — |
| Джерело: Nohlen & Stöver | |||||
Посилання
ред.- ↑ а б Dieter Nohlen|Nohlen, D & Stöver, P (2010) Elections in Europe: A data handbook, стор. 1920 ISBN 9783832956097