Рейнджер-2

американський безпілотний апарат для дослідження Місяця

Рейнджер-2 — американський безпілотний космічний апарат, призначений для випробування ракети-носія Атлас-Аджена і обладнання космічного апарата при підготовці польоту для отримання зображення поверхні Місяця з високою роздільною здатністю до зіткнення апарата з поверхнею. Додатковим завданням було вивчення космічних променів у міжпланетному просторі. Другий з двох апаратів блоку 1.

Рейнджер-2
Ranger Block 1 scientific experiments.jpg
Схема космічного апарата Рейнджер-блок 1. (НАСА)
Основні параметри
COSPAR ID 1961-032A
NORAD ID 00206
Тип апарата дослідницький
Штучний супутник Землі
Обертів 1
Дата запуску 18 листопада 1961, 08:12 UTC
Ракета-носій Атлас-Аджена Бі
Номер запуску 117D/AA2
Космодром Мис Канаверал, СК-12
Схід з орбіти 20 листопада 1961
Технічні параметри
Маса 304 кг
Джерела живлення сонячні батареї
Прилади
Прилади спектрометр, магнітометр, аналізатор електростатичного заряду, детектори середньозаряджених енергетичних частинок, телескоп реєстрації потрійних збігів, детектор іонізованих космічних променів, детектор космічного пилу, лічильники сцинтиляцій

ОписРедагувати

Апарати блоку 1 мали шестикутну базу діаметром 1,5 м, до якої кріпилася конусоподібна структура з алюмінієвих стійок висотою 4 м. Дві панелі сонячних батарей розмахом 5,2 м кріпилися знизу до бази. Спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення була прикріплена знизу до бази.

Наукове та інше обладнання встановлювались в базі і башті. Серед обладнання Рейнджера-2 були:

Система зв'язку:

  • спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення,
  • неспрямована антена з середнім коефіцієнтом підсилення,
  • два передавача: один потужністю 0,25 Вт з частотою 960,1 МГц, другий потужністю 3 Вт з частотою 960,05 МГц

Живлення забезпечували 8680 сонячних елементів у двох панелях, срібноцинкові акумуляторні батареї масою 53,5 кг і маленькі батареї для деяких приладів.

Орієнтацію забезпечували напівпровідникове реле часу, сонячні й земні сенсори, реактивні двигуни крену і повороту.

Температура регулювалась пасивним способом з використанням золотого напилення, білої фарби і полірованої алюмінієвої поверхні.

ПолітРедагувати

Рейнджер-2 було успішно запущено 18 листопада 1961, апарат вийшов на низьку опорну орбіту (242 x 150 км), через збій в роботі гіроскопа Аджена-Бі не увімкнула двигун для виходу на заплановану траєкторію. Апарат відокремився від розгінного блоку на низькій опорній орбіті.

20 листопада Рейнджер-2 згорів у атмосфері.

ДжерелаРедагувати