Рейк'янес

мис в Ісландії

Рейк'янес (ісл. Reykjanes; 63°49′12″ пн. ш. 22°41′24″ зх. д. / 63.82000° пн. ш. 22.69000° зх. д. / 63.82000; -22.69000) ― невеликий мис у південно-західній частині півострова Рейк'янес в Ісландії, завдяки якому півострів власне і отримав свою назву. Розташований приблизно у 9 км від міжнародного аеропорту Кеплавік.

Лава та кристали солі на Рейк'янесі

Оскільки назва цього миса означає «Димний мис» і пов'язана із вулканічною активністю регіону, в Ісландії існують й інші географічні об'єкти за цією ж назвою, наприклад півострів Рейк'янес в Іса-фйорді.

Опис ред.

Територія мису випалена вогнем, він має низку гір та пагорбів, а також скелясті пляжі та каньйони, що омиваються морем. Найбільшою височиною мису є гора Скаулафедль (ісл. Skálafell) та пагорб Валагнук (ісл. Valahnúk).

На зовнішній стороні миса розташовані печери, які пробило море у шарі лави, і верхівки яких з часом обвалилися.

На південь та схід від Валагнука протікає річка під назвою Вальборгарґ'яу (ісл. Valborgargjá). Далі від узбережжя річки знаходиться кам'янистий пляж Валагнукамель (ісл. Valahnúkamöl), каміння на якому ― це лава і бруд.

Маяк Рейк'янесвіті ред.

 
Маяк Рейк'янесвіті
Докладніше: Рейк'янесвіті

У 1878 році на мисі Рейк'янес було споруджено перший маяк країни, який розташовувався на пагорбі Валагнук. У 1896 році землетруси пошкодили фундамент маяка, через що виникла необхідність спорудження нового. Новий маяк постав на пагорбі Байярфедль у 400 м від Валагнука. Невдовзі поблизу нього була споруджено іще один менший за розміром маяк. Від Рейк'янеса до самої Антарктиди простирається відкрите море.

Рейк'янесрест ред.

Перед Рейк'янесом пролягає складний судохідний маршрут, який є найбільш жвавим по всьому узбережжі країни. Між Рейк'янесом та островом Елдей є протока під назвою Гутлід (ісл. Húllið); у ній знаходиться ділянка під назвою Рейк'янесрест (ісл. Reykjanesröst), що характеризується сильною течією, яка може стати дуже різкою у певних напрямках та в залежності від припливу.

Рейк'янес та його судохідний маршрут протягом довгого часу були небезпечні для моряків. Одна із найбільших трощ в цій місцевості відбулася 28 лютого 1950 року, коли під час штору нафтоперевізне судно «Clam» сіло на мілину на південь від Валагнука. Ця подія лягла в основу роману «Берег» (ісл. Strandið) за авторством Ганнеса Сіґфуссона, який на момент цих подій був помічником наглядача маяка в Рейк'янесвіті.

У березні 1955 році на мілину на схід від невеликого маяка в Рейк'янесі на мілину сів буксир «Jón Baldvinsson», який на повній швидкості врізався в кам'яну яму під обривом 40 метрів заввишки. Весь екіпаж буксира, тобто 42 особи, були врятовані рятувальною командою, що стало найбільшою рятувальною операцією із ісландського судна, що сіло на мілину.

Галерея ред.

Посилання ред.