Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (2020)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна».

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/75/192 «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» схвалена 16 грудня 2020 року на 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Її положення суттєво посилені цьогоріч.

За оновлений текст резолюції проголосували 64 країни, проти 23, утримались 86.

Ініціатори ред.

Проєкт резолюції A/C.3/75/L.32 від 30 жовтня 2020 представили Австралія, Австрія, Албанія, Болгарія, Німеччина, Грузія, Данія, Ірландія, Іспанія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція і Естонія^[1].

18 листопада він був схвалений третім комітетом ООН^[2].

Зміст ред.

Резолюція чітко визначає нелегітимність органів і посадових осіб РФ в Криму у контексті посилення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму. На рівні ООН вперше зафіксовано, що такі посадові особи повинні розглядатися лише як «окупаційна влада Російської Федерації».

Документ констатує, що Росія не виконує міжнародні зобов'язання у сфері прав людини та міжнародного гуманітарного права. Зазначається, що рівень дотримання прав людини в Криму після його окупації Росією значно знизився також через те, що РФ є учасницею меншої кількості відповідних міжнародних договорів, ніж Україна.

ГА ООН наголошує, що Росія використовує пандемію COVID-19 для запровадження невиправданих обмежувальних заходів на півострові, посилюючи репресії проти населення, зокрема шляхом залучення ФСБ.

Резолюція наголошує на необхідності звільнення усіх українців-політичних в'язнів Кремля, згадуючи поіменно Еміра-Усеїна Куку і Сервера Мустафаєва.

Документ також детально зупиняється на підривній господарській діяльності РФ, що виснажує природні ресурси тимчасово окупованого Кримського півострова. Резолюція визнає проблему блокування Росією доступу мешканців Криму до української системи освіти та порушення релігійних прав^[3].

Голосування ред.

«За» резолюцію проголосували 64 країни-членів ООН, включаючи авторів постанови. «Проти» проголосували 23 країни. 86 країн утримались під час голосування^[4].

Голос	Кількість	Держави
за	64
проти	23
утрималися	86
відсутні
Разом	193

Значення і реакція ред.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відзначив, що це п'ята поспіль резолюція Генасамблеї з правозахисної проблематики в окупованому Криму і вже дев'ята у контексті міжнародного реагування на спробу анексії Росією українського півострова. На його думку, ухвалений документ сприятиме реалізації української ініціативи зі створення Кримської платформи^[5].