Реагентно-гідроімпульсна віброструминна обробка нафтових свердловин

Реагентно-гідроімпульсна віброструминна обробка нафтових свердловин — спосіб збільшення нафтовидобутку свердловин.

Технологія реалізується за допомогою віброструминного декольмататора, що руйнує кольматаційні утворення закачуванням в привибійну зону кислот або інших реагентів шляхом багаторазових гідравлічних ударів і виносу на поверхню продуктів реакції. Пристрій дозволяє виробляти кілька циклів впливу (закачування і виклику припливу) за одну спускоподіймальну операцію. При цьому в кожному новому циклі збільшується радіус обробки, і нова порція реагенту впливає на наступний шар.

Принцип роботи декольмататора заснований на тому, що в підпакерному просторі в інтервалі перфорації періодично створюється імпульсний надлишковий тиск, при якому в пласт подається чергова порція реагенту (підпакерний простір — внутрішній об'єм свердловини, розташований під пакером — ущільнювальним елементом, що створює герметичний контакт труби з колекторм).

Процес відбувається в режимі гідроудару, що полегшує проникнення реагенту в пористе середовище, призводить до руйнування кольматанта і підвищує ефективність впливу. Величина імпульсу тиску може варіюватися в межах 2,0-10,0 МПа. Потім без проведення спускопідіймальних операцій і без заміни підземного обладнання проводиться запуск струминного насоса і здійснюється винесення продуктів руйнування і відпрацьованого реагента з пласта.

Технологія призначена для комбінованої обробки свердловин в низькопроникних високоглинистих колекторах, а також колекторах середньої і навіть високої проникності, фільтраційні характеристики яких значно — на порядок і більше — знижені в процесі буріння, первинного розкриття пласта або експлуатації свердловини.

У період з 2002-го по 2006 рік обробка привибійної зони пласта цим способом проведена на 17 свердловинах. Коефіцієнти їх продуктивності зросли в 2,3-5,9 разів. Приріст дебітів нафти в середньому склали 8,4 т / добу. Додатковий видобуток нафти склав у середньому 1129 т на свердловино-обробку, що в 3 рази перевищує результати традиційної обробки привибійної (перфорованої присвердловинної) зони.

ЛітератураРедагувати

  • Табаченко М. М. та ін.. Фізико-хімічна геотехнологія. Дніпропетровськ. 2012. 310 с.
  • Аренс В. Ж. Физико-химическая геотехнология. Москва: Московский гос. Университет. 2001. 656 с.