Рамзеснахт

Рамсеснахт (д/н — 1125 до н. е.) — давньоєгипетський політичний діяч, верховний жрець Амона у Фівах близько 1155—1125 роках до н. е.

Рамсеснахт
Давньоєгипетський фараон
Правління	бл. 1155-1125 до н. е.
Попередник	Усермаатренакт
Наступник	Несуамон
Титульні імена Власне ім'я (номен): Rˁ ms sw nḫt — Рамсеснахт —
Діти	4 сина і 1 донька
Батько	Мерібаст I
Народився	12 століття до н. е.
Помер	бл. 1125 до н. е.
Місце поховання	Дра Абу ель-Неґа (TT293)
Династія	династія фіванських жерців

Життєпис

Походив зі знатного жрецького роду. Син Мерібаста I, великого доглядача Будинку та жерця Хемену. Здобув гарну освіту, мав знання військовика та жерця. Службу розпочав у часи володарювання фараона Рамсеса III. У просуванні кар'єрними щаблями сприяв впливовий батько. Після 26-го правління цього фараона (між 1160—1155 роками до н. е.) після свого брата Усермаатренакта обійняв посаду Верховного жерця Амона в Фівах.

На 3-му році царювання Рамсеса IV очолив велику гірничодобувну експедицію з 8362 осіб (5 тис. вояків, 3 тис. слуг храму Амона, 130 каменотесів, 800 хабіру) до каменярень Ваді-Хаммамат. При цьому 900 осіб з тієї експедиції загинули від спеки та виснаження. Незважаючи на це зумів організувати добування золота й галеніту.

Слідом за цим Рамсеснахт згодом здобув велику повагу серед населення Фів, користався поступовим послабленням впливу та політичної ваги фараонів. Водночас не виходив з підпорядкування володарів. Виконав наказ фараона Рамсеса VI з організації робіт зі створення тріумфальної сцени на поверхні другого пілону храму Амона в Карнаці та стіні комплексу Медінет-Абу.

Разом з тим поступово на момент смерті набув такої ваги, що зміг передати свою посаду у спадок, не рахуючись при цьому з фараоном Рамсесом IX. Ймовірно він лише формально затвердив це рішення. Помер близько 1125 року до н. е. Владу успадкував його старший син Несуамон.

Родина

Дружина — Аджедет-Аат, донька Сетау, Верховного жерця Нехбет.

Діти:

• Несуамон (д/н — 1124 до н. е.), Верховний жрець Амона в Фівах 1125—1124 роки до н. е.
• Аменхотеп (д/н — бл. 1087 до н. е.), Верховний жрець Амона в Фівах 1124—1087 роки до н. е.
• Усімаренакт II, великий доглядач Будинку
• Мерібаст II, Другий пророк Амона
• Аатмерет-Тамеріт, дружина Аменхотепа, Третього пророка Амона (онука верховного жерця Амона Бакенхонсу I)

Джерела

• Daniel Polz, The Ramsesnakht Dynasty and the Fall of the New Kingdom: A New Monument in Thebes, SAK 25 (1998), 257—293
• Alan Gardiner, La civiltà egizia, (Einaudi, Torino, 1997), Oxford University Press, 1961, p. 270, ISBN 88-06-13913-4.
• A. J. Peden: The reign of Ramesses IV. Aris & Phillips, Warminster 1994, ISBN 0-85668-622-0, S. 66–67.