Райсцуг
Райсцуг (нім. Reißzug) — підіймач, залізниця на канатній тязі, створена та використовувана для постачання вантажів у замок Гоензальцбург поруч з містом Зальцбург (Австрія). Підіймач відомий своїм віком; ймовірно, його було відкрито в 1495 або 1504 рр. Райсцуг не слід плутати із Зальцбурзьким фунікулером, який перевозить відвідувачів замку і був побудований в 1892 році [1].
| Райсцуг | |
 | |
| Країна |
 Австрія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Старе місто Зальцбург |
| Ширина колії | європейська колія |
| Розташування кінцевого пункту | Nonnbergd і Гоензальцбург |
| Довжина або відстань | 190 м |
 | |
 Райсцуг у Вікісховищі | |
Координати: 47°47′43″ пн. ш. 13°03′00″ сх. д. / 47.79540000002777589° пн. ш. 13.0502000000277789127° сх. д.
Історія ред.
Поява ред.
Вперше підіймач був згаданий в 1515 кардиналом Маттеусом Лангом[en], який пізніше став архієпископом Зальцбурзьким[en]. Таким чином, цей підіймач один із найстаріших нині діючих зразків залізничного транспорту [1][2][3].
Райсцуг досі курсує за початковим маршрутом крізь мури замку. Маршрут починається біля Ноннберзького абатства[en] під східним муром замку; потім підіймач прямує під похилом 65 % до центрального двору фортеці, проходячи через п'ять концентричних оборонних мурів. У місці проходу кожного муру знаходяться брами, кожна з яких можуть бути зачинені міцними дерев'яними стулками. Наявність та очевидний вік брам є доказом опису, даного кардиналом Лангом [3][4].
Сучасна історія ред.
Імовірно, спочатку на лінії використовувалися сані-подібні візки, проте незабаром були встановлені дерев'яні рейки і колеса. Вагони тяглися прядив'яною мотузкою. До 1910 року лінія працювала завдяки зусиллям людей чи тварин. За час використання лінія кілька разів покращувалася та перебудовувалася (останній раз – в 1990 році). Зараз лінія використовує сталеві рейки та сталевий трос. Рух відбувається внаслідок роботи електродвигуна, для контролю за роботою лінії встановлено систему відеоспостереження [3][4][5].
Технічні параметри ред.
У своєму поточному втіленні лінія має наступні технічні параметри:[2][4]
| Конфігурація | Одноколійний |
| Режим роботи | За інструкцією |
| Довжина | 190 м |
| Висота | 80 |
| Максимальний нахил | 67 % |
| Станцій: 2 | Нонберг (47°47′44″ пн. ш. 13°03′02″ сх. д. / 47.795571° пн. ш. 13.050654° сх. д., нижня) Фестунг (47°47′45″ пн. ш. 13°02′55″ сх. д. / 47.795817° пн. ш. 13.048546° сх. д., верхня) |
| Вагонів | 1 |
| Місткість | 3 пасажири/2500 кілограмів |
| Ширина колії | 1300 мм |
| Максимальна швидкість |
0,5 м/секунду |
| Час у дорозі | 5 хвилин 45 секунд |
| тяга | Електрика |
Примітки ред.
- ↑ а б Der Reiszug - Part 1 - Presentation. Funimag. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 22 квітня 2009.
- ↑ а б Der Reiszug. Funiculars.net. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2009.
- ↑ а б в Kriechbaum, Reinhard (15 травня 2004). Die große Reise auf den Berg. der Tagespost (German) . Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 22 квітня 2009.
- ↑ а б в Der Reiszug - Part 2 - History and Description. Funimag. Архів оригіналу за 16 травня 2009. Процитовано 22 квітня 2009.
- ↑ Reiszug zu Salzburg (нім.). www.seilbahngeschichte.de. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 24 квітня 2009.