Відкрити головне меню

Раймбаут д'Ауренґа, Раймбаут д'Ауренґа або Раймбаут Оранський (окс. Raimbaut d'Aurenga) (*1147 — †1173) — провансальський трубадур, сеньйор Ауренги й Кортенсона.

Раймбаут д'Ауренга
окс. Raimbaut d'Aurenja
Rambautz d'Aurenga.jpg
Народився 1147
Оранж
Помер 1173[1][2]
Куртезон
Громадянство
(підданство)
Flag of France (XII-XIII).svg Франція
Діяльність трубадури, поет, композитор
Мова творів окситанська
Батько William of Aumelas[d]
Мати Tiburge of Orange[d]
Брати, сестри Tibors de Sarenom[d]

Раймбаут д'Ауренга у Вікісховищі?

Життєпис і творчістьРедагувати

Єдиний син Гійома Аумеласа (Aumelas) й Тібурж, доньки Раймбаута, графа Оранського. Один з наймогутніших сеньйорів Провансу.

Писав у вишуканій манері, запозичуючи все найкраще з темного та легкого стилів. Твори Раймбаута Оранського відрізняються особливою віртуозністю та артистизмом. Для них характерні рідкісні рими і заплутана, ускладнена поетична форма. До нашого часу дійшло близько 40 пісень його авторства. З них цікавий партімен Раймбаута з Ґіраутом де Борнелем — це дебати на задану тему, в яких один захищає переваги «темного стилю», а другий (визнаний майстер саме «темного стилю») вихваляє «легкий» стиль куртуазної поезії, який, на думку його прихильника, вимагає не меншої майстерності. Цей партімен є однією з найдавніших пам'яток літературної полеміки. Вишукана кансона Раймбаута «Світла квітка перевернуть …» своїм особливим римуванням випереджає знамениту секстину Арнаута Даніеля.

На смерть Раймбаута Оранського відомі два плачі: Ґіраута де Борнеля і жінки-трубадура Азалаїс де Поркайраґуес.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Песни трубадуров. Сост. А. Г. Наймана .- М.: Наука, 1979, с.с. 51 — 57
  • Pattison, Walter T. The Life and Works of the Troubadour Raimbaut d'Orange. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1952. LCCN 52-5321.
  • Sakari, A. «Azalais de Porcairagues, le 'Joglar' de Raimbaut d'Orange» in Neuphilologische Mitteilungen, vol. 50 (1949) pp. 23-43, 56-87, 174—198.
  • Milone, Luigi, El «trobar envers» de Raimbaut d'Aurenga, Barcelona, Columna editore, 1998.

ПосиланняРедагувати