Радіо Люксембург
«Радіо Люксембург» (англ. Radio Luxembourg) — англомовна комерційна радіостанція, що мовила з Люксембургу на Британські острови (Велику Британію та Ірландію) з 1933 по 1992 роки. Належала медіаконгломерату RTL Group. Віщала також у більшій частині Європи[1], була дуже популярною протягом 1950—1970 років завдяки своїм музичним програмам та зіграла велику роль у популяризації рок-н-ролу[2].
 Люксембург (обведений червоним), звідки мовила радіостанція | ||||
| Країна |
 Люксембург | |||
|---|---|---|---|---|
| Місто трансляції | Люксембург | |||
| Частота | 208 m | |||
| Вперше в ефірі | 1933 | |||
| Востаннє в ефірі | 30 грудня 1992 | |||
| Формат | музична | |||
| Власник | RTL Group | |||
Історія ред.
Радіостанцію запустили 1933 року. Мовлення на Британські острови з Люксембургу стало можливим завдяки використанню найпотужнішого на той час у Європі передавача. Багато років «Радіо Люксембург» залишалася єдиною комерційної музичної радіостанцією у Великій Британії. Оскільки, на відміну від консервативної станції «Бі-бі-сі», вона грала ту музику, яку люди дійсно хотіли слухати, багато хто віддавав перевагу саме їй. Британський уряд вважав таке вторгнення в свої радіохвилі неприпустимим (тим більше що «Радіо Люксембург» забирало у «Бі-бі-сі» слухачів і рекламодавців) і багато разів намагався закрити її, використовуючи дипломатичні важелі. Через це у країні десятиліттями не друкували програми передач «Радіо Люксембург»[3].
1951 року радіостанцію переключили з довгих хвиль на середні на легендарну частоту 208 м (ту-оу-ейт). Якість сигналу впала, проте аудиторія зросла і стала неухильно зростати. Радіостанція стала майданчиком, де себе могли проявити молоді діджеї-початківці. Так, багато майбутніх зірок «Бі-бі-сі» починали свою кар'єру саме на «Радіо Люксембург»[3].
У 1950-ті роки «Радіо Люксембург» разом із American Forces Network (Телерадіомовний підрозділ Збройних сил США) були єдиними радіостанціями в Європі, де можна було слухати рок-н-рол. На «Бі-бі-сі» у той час рок-н-рол в значній мірі ігнорували, оскільки діяло тимчасове обмеження на трансляцію музики в записі та через презирство чиновників до цього жанру як чисто комерційного. Лише на початку 1960-х років у Великій Британії з'явилися свої радіостанції, звернені до молодої аудиторії: спочатку піратські, такі як Radio Caroline та Radio London, а 1967 року підключилася і «Бі-бі-сі», запустивши радіостанцію поп-музики Radio One.
У 1980-ті роки аудиторія «Радіо Люксембург» скоротилася, радіостанція почала приносити збитки і 1992 року закрилася[3].
Примітки ред.
- ↑ Ervin Laszlo. Quantum Shift in the Global Brain: How the New Scientific Reality Can Change Us and Our World. — Inner Traditions / Bear & Co, 2008. — ISBN 9781594779893. «... Radio Luxembourg, a popular radio station heard over much of Europe.»
- ↑ André Millard. Rock'n'roll comes to Britain // Beatlemania: Technology, Business, and Teen Culture in Cold War America. — С. 89. «Radio Luxembourg dramatically increased the profile of rock'n'roll in Europe, and there cannot have been many English schoolboys who had not heard some of it by the end of 1950s.»
- ↑ а б в Tim Skelton. Luxembourg.
Література ред.
- Radio Luxembourg's Success Brings Broadcast Reappraisal. — Billboard 13 июн 1964. — P. 32.
- David Robinson. 22. 208 plus // An Expat's Life, Luxembourg & the White Rose: Part of an Englishman Living Abroad Series. — iUniverse[en], 2004. — С. 197. — ISBN 9780595314850.
- James Wood. Radio Luxembourg: super power comes to Europe // History of International Broadcasting. — С. 46.
- Erik Barnouw. 11. The Zig-Zag Career of Radio Luxembourg // Media Lost and Found. — С. 109.
- Ronen Palan. The Offshore World: Sovereign Markets, Virtual Places, and Nomad Millionaires. — С. 22.
- Grégor Mathias. David Galula and the Battle of Airwaves // Galula in Algeria: Counterinsurgency Practice Versus Theory. — С. 89.
- Robert Z. Aliber. 6. Radio Luxembourg and the Eurodollar Market Are Both Offshore Stations // The New International Money Game. — С. 82.
- Barry Kernfeld. Pirate Radio in Northwestern Europe // Pop Song Piracy: Disobedient Music Distribution Since 1929. — С. 102.
- Seán Street. RADIO LUXEMBOURG // The A to Z of British Radio. — С. 227.
- Howard Malchow. Pop and the Media: American Enterprise, the Pirate Era, and Radio Wonderful // Special Relations: The Americanization of Britain?. — С. 140.
- Andrew Reid. Luxembourg: The Clog-Shaped Duchy: A Chronological History of Luxembourg from the Celts to the Present Day. — AuthorHouse[en], 2005. — ISBN 9781467009836.
- Burton Paulu. British Broadcasting; Radio and Television in the United Kingdom. — University of Minnesota Press[en], 1956. — С. 31, 361.
- John O'Farrell. 1963 – 1970 // An Utterly Exasperated History of Modern Britain: or Sixty Years of Making the Same Stupid Mistakes as Always. — Random House, 2009. — С. 156. — ISBN 9781409091066. «Radio Luxembourg shifted from from family-oriented programmes to targeting teenagers listening to radios in their bedrooms.»
- Jeremy Roberts. The Beatles: Music Revolutionaries. «The first Beatles' single, “Love Me Do,” was released soon after the marriage, on October 5, 1962. “The first time I heard 'Love Me Do' on the radio, I went shivery all over,” recalled George Harrison. He'd stayed up all night to hear the record broadcast on Radio Luxembourg, a popular outlet for new pop songs at the time. The record received decent airtime ...»
Посилання ред.
- Офіційний вебсайт про історію «Радіо Люксембург»