Табір Рабич був заснований 26 квітня 1992 року в колишньому складському приміщенні Югославських збройних сил у громаді Дервента.

Створення таборуРедагувати

103-тя бригада ХРО відповідала за формування табору під командуванням Златко Маїча, відомого як «Словенац». У таборі тривало знущання з жертв, які в основному проживали в таборі «Будинок ЮНА» в Дервенті. Першими в'язнями були жителі села Чардак[1], громада Дервента. Кількість ув'язнених варіювалося від 26 до 120.[2] Керував табором Ніхад Хамзич-Фріц.

Поводження з ув'язненимиРедагувати

Поводження з ув'язненими було надзвичайно жорстоким, про що свідчать численні заяви, зроблені тими, що вижили.[2]

Тортури і знущанняРедагувати

Стандартні методи:

  • завдавання тяжких фізичних ушкоджень[3],
  • перебування в невеликій кімнаті великої кількості ув'язнених,
  • психологічне приниження,
  • запрошення на помилковий розстріл,[4]
  • позбавлення їжі та напоїв, погана гігієна і поява вошей.

Специфічні методи:

  • тортури за допомогою гарячого дроту, припікання рук, ніг, спини і плечей,[5]
  • примус ув'язнених бити один одного,[6]
  • примус ув'язнених лизати свої черевики і витирати пил своїми ротами,
  • тортури електрошоком в ділянці паху.[7]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. „Ратни злочини ХВ – ХВО и АБиХ над српским цивилима и ратним заробљеницима у Дервенти 1992“, РЦИРЗ, Бања Лука, јули 2012, стр 2.
  2. а б „Дервента као жртва рата 1992“, Удружење логораша Дервента, I издање, Дервента, април, 2002. г., стр 8.
  3. Архив Републичког центра за истраживање рата, ратних злочина и тражење несталих лица, Записник о узимању изјаве свједока М. М. 28/206 од 1.12.1992., стр 2-3.
  4. Записник о узимању изјаве свједока Ћ. И., 2/218 од 18.9.1992. г., стр 2-3.
  5. Крајиновић Анто, стражар у логору Рабић поред физичког и психичког малтретирања једном приликом је мучио усијаном жицом Б. Р. палећи му руке, леђа и раме.(кп: 13/93. Од 12. 1. 1993. г. Стр
  6. Иванковић Зоран, стражар у логору Рабић је присиљавао К. Н. и М. М. да се међусобно шамарају, а када је по његовој оцјени то било мало сам их је наставио тући.(кп: 13/93. од 12. 1. 1993. г. стр 31. )
  7. „Дервента, више локација 5219221“, стр. 218.

ЛітератураРедагувати

  • Дервента као жртва рата 1992, Удружење логораша Дервента, I издање, Дервента, април, 2002.
  • Ратни злочини ХВ – ХВО и АБиХ над српским цивилима и ратним заробљеницима у Дервенти 1992, РЦИРЗ, Бања Лука, 2012.