Пішингер (нім. Pischinger, також Piszinger, tort Pischingera) — торт з вафель або облаток (тонкий лист випеченого прісного тіста на зразок вафлі), прошарованих шоколадно-горіхової начинкою, іноді покритий шоколадною глазур'ю [1]. Особливість торта в тому, що він виготовляється із напівфабрикатів і не потребує випічки [2].

Торт Пішингер
Типдесерт
ПоходженняАвстро-Угорщина
Входить у національні кухніавстрійська кухня, чеська кухня, українська кухня, польська кухня
АвторОскар Пішингер
Час появи1883
Необхідні компонентивафлі, масло вершкове, шоколад, мигдаль
Зазвичай використовувані компонентишоколадна глазур, горіхи

Автором торта вважається віденський кондитер Оскар Пішингер (1863-1919), який створював свої кондитерські вироби у другій половині ХІХ століття. Незабаром після винаходи торта в 1883 році, він став популярний по всій Австро-Угорській імперії, продавався в кондитерських та ресторанах Праги, Теплиці, Брно, Карлових Вар, Чернівців [3][4][5][6][7].

У галицькій кухні відомий під назвою «Андрути» [8] (від пол. andruty, «вафлі») [9], в Галичині його готують господині для несподіваних гостей [10].

Після розпаду Австро-Угорщини назва торта на території Чехословаччини, Польщі стала номінальною і використовуватись для позначення солодких вафельних тортів з начинкою [11][12][13].

Примітки

ред.
  1. Кулинарная энциклопедия. Том 29. П (Пита — Попьет). — М., ИД «Комсомольская правда», 2016. — С.46
  2. СЛОВНИК / ПІШИНГЕР
  3. Digitální knihovna: Brünner Zeitung. Brünn: Mährischer Landtag, 05.09.1886, 1886(203). s. [2]. www.digitalniknihovna.cz (чес.). Moravská zemská knihovna v Brně. Процитовано 7 січня 2021.
  4. ANNO, Prager Abendblatt, 1886-02-10, Seite 13. anno.onb.ac.at. Процитовано 7 січня 2021.
  5. ANNO, Teplitz-Schönauer Anzeiger, 1886-05-22, Seite 10. anno.onb.ac.at. Процитовано 7 січня 2021.
  6. ANNO, Bukowinaer Rundschau, 1886-12-02, Seite 6. anno.onb.ac.at. Процитовано 7 січня 2021.
  7. ANNO, Fremdenblatt - Organ für die böhmischen Kurorte, 1887-07-10, Seite 6. anno.onb.ac.at. Процитовано 7 січня 2021.
  8. Львівська кухня: Друге видання / Ігор Лільо. - Харків: Фоліо, 2019
  9. Андрути
  10. Robert Makłowicz (2015). C.k. kuchnia. Wysoki Zamek. с. 198.
  11. Slovník nespisovné češtiny: argot, slangy a obecná mluva od nejstarších dob po současnost : historie a původ slov. 2., rozš. vyd. Praha : Maxdorf, c2006. ISBN 80-7345-098-4.
  12. Hovorková Alena (2/1988). Vlastní jména a apelativizované názvy výrobků v češtině. Naše řeč. с. 68–75. Процитовано 3 січня 2021.
  13. Výroční zpráva zemské hospodyňské školy v Kroměříži za školní rok. Cukrovinky. 1912. Процитовано 3 січня 2021.