Пітер Денніс Мітчелл

Пітер Денніс Мітчелл (англ. Peter Dennis Mitchell; 29 вересня 1920(19200929), Мітчем, Суррей — 10 квітня 1992, Бодмін, Корнуолл) — британський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1978).

Пітер Денніс Мітчелл
англ. Peter Dennis Mitchell
Народився	29 вересня 1920(1920-09-29)[…] Суррей, Англія, Сполучене Королівство
Помер	10 квітня 1992(1992-04-10)[…] (71 рік) Бодмін, Корнволл, Корнволл, Південно-Західна Англія, Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	біохімік, хімік, викладач університету
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	біохімія
Заклад	Единбурзький університет
Науковий ступінь	доктор філософії (Ph.D) з біохімії
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Французька академія наук Національна академія наук США Королівське товариство Единбурга Society of General Microbiologyd The Japanese Biochemical Societyd Європейська організація молекулярної біології Американське товариство біохімії та молекулярної біологіїd
Відомий завдяки:	механізм синтезу АТФ
Нагороди	член Лондонського королівського товариства премія Розенстілаd (1976) Фонд Фельдберга (1976) медаль сера Ганса Кребсаd (1978) Круніанська лекціяd (1987) Novartis Medal and Prized (1973)
Автограф
Пітер Денніс Мітчелл у Вікісховищі

Біографія

Пітер Мітчелл здобув освіту в Кембріджському університеті. У 1951 році здобув ступінь доктора філософії з біохімії, вивчаючи механізми дії пеніциліну.

З 1955 по 1963 працював у Едінбурзькому університеті, звідки звільнився через погане здоров'я.

Довгий час працював незалежним дослідником.

Наукова діяльність

Загальна схема окисного фосфорилювання

Автор хеміосмотичної теорії окисного фосфорилювання. Показав, що синтез АТФ у мітохондріях відбувається завдяки електричному градієнту на внутрішній мембрані мітохондрії, так званій спряженій мембрані. Нагороджений нобелівською премією з хімії за 1978 рік з формулюванням «за внесок в розуміння процесу перенесення біологічної енергії, зроблений завдяки створенню хеміосмотичної теорії»

Заклав основи нової галузі науки — векторної біології.

Член Лондонського королівського товариства (з 1974).

Більшість ключових експериментів здійснив разом з Дженніфер Мойл.

Джерела

• Біографія Пітера Мітчелла (англ.)