Пісня імен (англ. The Song of Names) — драматичний фільм канадського режисера Франсуа Жерара, знятий за мотивами однойменного роману Нормана Лебрехта[2]. Прем’єра фільму відбулася 08 вересня 2019 року[3].

Пісня імен
The Song of Names
Жанрдраматичний фільм
РежисерФрансуа Жерар
ПродюсерRobert Lantosd і Lyse Lafontained
СценаристJeffrey Cained
На основіроману Нормана Лебрехта "Пісня імен"
У головних
ролях
Тім Рот, Клайв Овен, Кетрін Маккормак, Saul Rubinekd, Едді Іззард, Джона Гавер-Кінгd і Gerran Howelld
ОператорДевід Франко
КомпозиторГовард Шор
КінокомпаніяSerendipity Point Films, Lyla Films, Feel Films
Дистриб'юторSony Pictures Classicsd і Big Bang Mediad[1]
Тривалість113 хв.
Моваанглійська
КраїнаКанада, Угорщина
Рік2019
IMDbID 1657517
tickets.thesongofnames.com

Сюжет

ред.

Розповідь про події розпочинається з очікування концерту Давіда Рапопорта у Лондоні у 1951 році. Послухати молодого генія скрипки зібралась найвибагливіша публіка. Проте концерт не розпочався – музикант раптово зник.

Далі події переходять за 35 років потому – музикальний критик Мартін Сіммонс  у складі журі прослуховує молодих музикантів. Жест одного з них перед початком гри нагадав йому минуле.

У 1939 році, перед початком Другої світової війни, Гілбер Сіммонс, батько Мартіна, організував прослуховування тринадцятирічного скрипаля Давіда Рапопорта, якого з Варшави до Лондона привіз його батько задля подальшого навчання музиці. Після прослуховування Давід залишається в їхній родині та навчається у Лондоні музиці, математиці, Торі.

Хлопчик важко переживає початок війни, коли нацистська Німеччина вторглась у Польщу.  Та через деякий час війна дістається і Британії. Давід ще більше розуміє, що відчувають його співвітчизники у Польщі.

Під час навчання музиці він знайомиться з учнем, на ім'я Йозеф Векслер, який до війни також мешкав у Варшаві.

Після закінчення війни, батько Мартіна відвозить Йозефа до Польщі, при цьому марно намагаючись знайти будь-яку інформацію про родину Давіда.

Йозеф, дізнавшись про загибель своїх близьких, втрачає розум та попадає до психіатричної лікарні.

Своєю чергою, у 1951 році, Давід перед початком концерту, що не відбувся, опиняється у єврейському кварталі Лондона та випадково дізнається про загибель своєї родини. Він слухає Пісню імен, яку склали на вшанування пам’яті загиблих в’язнів нацистського табору смерті Треблінка. Саме через це Давід не приходить на власний концерт. Він  дає собі слово створити версію цієї Пісні для скрипки та зіграти її в Треблінці.

Давід їде до Польщі, де відвідує Йозефа у психіатричній лікарні та грає йому Пісню імен. Виконуючи своє слово, він грає цю пісню у Треблінці.

Після цього Давід оселяється у Сполучених Штатах Америки, стає членом єврейської релігійної общини та забуває про музику. Але Мартін відшукує його і нагадує про не зіграний у 1951 році концерт.

Концерт Давіда Рапопорта відбувається через 35 років. Після виступу з оркестром у першій частини, у другій він грає Пісню імен. По закінченню концерту, який мав шалений успіх, Давід знов зникає, залишивши Мартіну лист з проханням більш його не шукати.

Відзнаки та нагороди

ред.
  • 28.05.2020 фільм відзначений нагородами Canadian Screen Awards у номінаціях:

- «Кращий макіяж»;

- «Краща оригінальна музика»;

- «Краща оригінальна пісня»;

- «Кращий загальний звук»;

- «Кращий монтаж звуку».

  • 16.07.2020 фільм отримав нагороду Canadian Society of Cinematographers у номінації «Краща операторська повнометражна робота».
  • 03.06.2021 фільм нагороджений кінопремією  Prix Iris у номінації «Найуспішніший фільм за межами Квебеку»[4].

Примітки

ред.
  1. http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
  2. Фільм «Пісня імен»: історична драма Франсуа Жирара. Joy-Pup (укр.). Процитовано 1 серпня 2023.
  3. The Song of Names (2019) - Release info - IMDb (амер.), процитовано 8 липня 2023
  4. The Song of Names (2019) - Awards - IMDb (амер.), процитовано 8 липня 2023