Піраха (мова)
Піра́ха (також пірахан, порт. pirahã, pirarrã, ендонім – apáitisí) — діалект муранської мови (mura)[1], нині єдиний її репрезентант, оскільки інші, зокрема bohurá та yahahí, належать вже до мертвих. Ареал поширення – Бразилія (Амазонія). Кількість носіїв – менше тисячі (жителі плем’я Піраха)[2]. Генетично переважна більшість мов південної Америки – у складі індіанської (американської) мовної сім’ї, натомість піраха, а точніше муранська мова, з ними не споріднена – вона є мовним ізолятом (умовно утворює окрему муранську мовну сім’ю[3]).
Основні риси
ред.Фонетика: тональна мова[4] з бідним фонемним складом (її називають мовою з найменшою кількістю фонем у світі – їх лише 11[5]), тим не менш серед приголосних – рідкісний губно-губний вібрант [в].
Граматика: синтетична аглютинативна мова[1].
Серед дослідників діалекту – лінгвіст і місіонер Д. Еверетт[6].
Посилання
ред.- ↑ а б Everett D. Cultural Constraints on Grammar and Cognition in Pirahã: Another Look at the Design Features of Human Language // Current Anthropology. 2005. Vol. 46 (4). P. 621–646. DOI: 10.1086/431525
- ↑ Nichols J. Linguistic Diversity in Space and Time. University of Chicago Press, 1992. DOI: 10.1017/S0022226700000438
- ↑ Dryer M., Haspelmath M. (eds.). The World Atlas of Language Structures Online. Leipzig: Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology, 2013. WALS Online
- ↑ Everett K. Acoustic Correlates of Stress in Pirahã // The Journal of Amazonian Languages. 1998. Vol. 1 (2). P. 104–162. PDF
- ↑ Іщенко О.С. Українська мова походить з Африки? // Dialog der Sprachen, Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht: ІI. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. München: Verlag Otto Sagner, 2012. S. 50-59. PDF
- ↑ Еверет Д. Не спи, кругом змії. Життя і мова амазонських джунглів. Київ: ArtHuss, 2024. ISBN 978-617-8025-65-6