Відкрити головне меню

Пізній дріас (також верхній, зрідка молодший як калька з англ. Younger Drias або дріас III) — в геохронології завершальний (10730-9700 ± 99 рр.. до Р. Х..) етап останнього заледеніння[1], за яким настав теплий пребореальний період голоцену. Свою назву період отримав за назвою квітки дріада восьмипелюсткова, характерної для холодних кліматичних зон. Слово «пізній» в назві використовується для відрізнення від двох інших попередніх етапів, «давнього» і «найдавнішого».

Зміст

Зміни кліматуРедагувати

Близько 12 000 років до Р. Х. на Землі розпочалося дуже швидке Аллередське потепління (його швидкість оцінюється десятиліттями і іноді навіть декількома роками). В цей час в середніх широтах утворилися умови, близькі до сучасних, хоча в інших широтах було значно холодніше. Проте, після декількох тисячоліть танення льодовиків і поширення лісів, клімат Землі на короткий час повернувся до заледеніння. Похолодання було дуже різким (тривалість близько 100 років). Після приблизно тисячі (за іншими джерелами, 1300) років холодного і сухого клімату, кліматичні умови дійшли практично сучасним, знову впродовж кількох десятиліть. Почався сучасний інтергляціал, голоцен.

У лютому 2012 Національна академія наук США опублікувала доповідь, що підтверджує падіння метеорита в Мексиці 11 тисяч років до Р. Х., що викликало Пізній дріас і масове вимирання фауни.[2][3]

Вплив на кліматичну наукуРедагувати

Настільки швидкі зміни клімату відбувалися, як і події Хайнриха, в той час, коли більша частина поверхні Землі була покрита льодовиками. Невідомо, чи можуть настільки швидкі зміни клімату відбуватимуться наразі.

Вплив на сільське господарствоРедагувати

Археологи часто пов'язують похолодання пізнього дріасу з поширенням землеробства в Леванті.[4][5] Вважається, що холодний і сухий клімат привів до зниження ємності середовища території Леванту, і осілі племена ранньої натуфійської культури перейшли до мобільнішого натурального господарства. Подальше похолодання, як вважається, призвело до культивації злаків.

Незважаючи на існування відносного консенсусу з приводу ролі пізнього дріасу в зміні характеру натурального господарства натуфійської культури, його зв'язок з виникненням землеробства в кінці цього періоду залишається предметом суперечок[6][7].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Монгайт А. Л., Археология Западной Европы. Каменный век. Издательство «Наука», 1973; Портал «Археология России», 2005. Стр. 103
  2. Evidence from central Mexico supporting the Younger Dryas extraterrestrial impact hypothesis — 2012, PNAS
  3. Камень, покончивший с палеолитом. Причиной недавнего глобального похолодания было падение на Землю метеорита — Gazeta.ru
  4. Bar-Yosef, O. and A. Belfer-Cohen: «Facing environmental crisis. Societal and cultural changes at the transition from the Younger Dryas to the Holocene in the Levant.» In: The Dawn of Farming in the Near East. Edited by R.T.J. Cappers and S. Bottema, pp. 55-66. Studies in Early Near Eastern Production, Subsistence and Environment 6. Berlin: Ex oriente.
  5. Mithen, Steven J.: After The Ice: A Global Human History, 20,000-5000 BC, pages 46-55. Harvard University Press paperback edition, 2003.
  6. Munro, N. D. (2003). Small game, the younger dryas, and the transition to agriculture in the southern levant. Mitteilungen der Gesellschaft für Urgeschichte 12: 47–64. 
  7. Balter, Michael (2010). Archaeology: The Tangled Roots of Agriculture. Science 327 (5964): 404–406. PMID 20093449. doi:10.1126/science.327.5964.404. Процитовано 4 February 2010. 

Ресурси ІнтернетуРедагувати