Підводні човни типу «Сейлфіш»

Підводні човни типу «Сейлфіш» — 2 підводні човни ВМС США, котрі були призначені для ведення радіолокаційної розвідки. На той час вони були найбільшими човнами США, тільки човен типу «Аргонавт» проєкту 1920-их був тоді більшим від них.

ПЧ типу «Сейлфіш»
Sailfish-class submarine
  Човен «Sailfish (SSR-572)»
Під прапором США США
Спуск на воду 1953—1954 рр (2 човни)
Виведений зі складу флоту 1977—1978 рр.
Сучасний статус утилізовані
Проєкт
Розробник проєкту Portsmouth Naval Shipyard
Класифікація НАТО Sailfish
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 20,5 вузлів (38 км/год)
Швидкість (підводна) 15 вузлів (28 км/год)
Гранична глибина занурення 217 м
Автономність плавання 75 днів (18,5 000 км ходу)
Екіпаж 95 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 110, м
Ширина корпусу найб. 8,86 м
Середня осадка (по КВЛ) 5 м
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
6 носових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 18 торпеди
Зображення на Вікісховищі

Історія ред.

Човни спочатку були оснащені великим радіолокаторами BP2-2 і BPS-3, розташованих у кормовій частині. Вони були розроблені для високої надводної швидкості. Введені в експлуатацію у 1956 році, вони не слугували в ролі радіолокаційних розвідників до початку 1961 року. Бортові РЛС були замінені для повного розгортання протиракетної системи Grumman WF-2 Tracer. З цим устаткування обидва підводні човни служили до виведення їх з експлуатації в кінці 1970-их.

Представники ред.

Назва Завод закладений Спущений на воду Переданий флоту Виведений з флоту Утилізований
«Сейлфіш» Portsmouth Naval Shipyard 10 квітня 1951 8 грудня 1953 8 вересня 1955 29 вересня 1978 травень 2007
«Салмон» Portsmouth Naval Shipyard 27 лютого 1952 10 березня 1954 25 лютого 1956 1 жовтня 1977 5 червня 1993

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.