USS Halibut (SSGN-587)
Гелібат (тип атомних підводних човнів США) (англ. USS Halibut (SSGN-587)) — унікальний підводний човен ВМС США, закладений 11 квітня 1957 року. Спочатку планувався як дизельний човен для спеціальних операцій, а потім був побудований з ядерною енергетичною установкою і переобладнаний для несення і запуску крилатих ракет (в SSGN-587).
| Підводні човни типу «Гелібат» | ||
|---|---|---|
| USS Halibut (SSGN-587) | ||
 | ||
| Човен «Гелібат» | ||
| Під прапором |  США
| |
| Спуск на воду | 9 січня 1959 (1 човен) | |
| Виведений зі складу флоту | 30 червня 1976 | |
| Сучасний статус | утилізований | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | АПЧРТ | |
| Розробник проєкту | Island Naval Shipyard | |
| Класифікація НАТО | Halibut | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 15 вузлів (28 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 20 вузлів (37 км/год) | |
| Гранична глибина занурення | 210 м | |
| Автономність плавання | 75 днів , 150000 миль (245 000 км ходу) | |
| Екіпаж | 97 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 110 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8,8 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 8,5 м | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
6 носових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 24 торпеди | |
| Ракетне озброєння | 1 КР Regulus missile, або 5 КР Regulus I, або 2 КР Regulus II | |
 Зображення на Вікісховищі |
||
Історія ред.
Носій крилатих ракет ред.
Будувався човен як дизель-електричний, а потім обладнаний ядерним реактором. Був першим підводним човном у США спеціально спроєктованим для запуску ракет. Човен був оснащений крилатими ракетами «Регул»[en]. Запуск ракет був повністю автоматизований, за допомогою гідравлічних механізмів, котрі управлялися з центрально-контрольного поста.
11 березня 1960 року починає проходити ходові випробовування. 25 березня[1] на шляху в Австралію човен перший раз виконав запуск ракети, котрий став першим у світі запуском крилатої ракети з атомного підводного човна.
18 червня 1960 року човен повернувся на верф Mare Island і після недовгих тренувань екіпаж у 7 листопада відплив в Перл-Гарбор, щоб увійти до складу Тихоокеанського флоту ВМС США. Під час першого бойового патрулювання човен виконав знову успішні навчальні запуски крилатих ракет.
_firing_a_Regulus_missile_next_to_USS_Lexington_(CV-16),_25_March_1960.jpg)
9 квітня 1961 повернувся у Перл-Гарбор, і 1 травня відплив бойове патрулювання, де виконав декілька навчальних запусків крилатих ракет.
В кінці 1961 човен розпочав третє бойове патрулювання в Західній частині Тихого океану, де брав участь у навчаннях, котрі тривали і 1964 році. 4 травня 1964 відбув від Перл-Гарбора в останнє на Тихиому океані підводне ракетне патрулювання.
Спеціальні операції 1965—1976 рр ред.
В лютому 1965 року човен прибув до верфі в Перл-Гарбор [en] для проведення модернізації в багатоцільовий підводний човен, котра була завершена 15 серпня 1965 року. 6 вересня 1965 року човен відплив з Перл-Гарбора до Західного узбережжя США, а 20 вересня прибув в (штат Вашингтон).
5 жовтня човен відбув знову на Гаваї, зробивши 8-ми денну зупинку в Маре-Айленді[en], і прибув в Перл-Гарбор 21 жовтня. Тут він почав протичовнове патрулювання, котре тривало до серпня 1968 року, коли човен прибула в верф Mare Island для модернізації, в тому числі для установки біля бокових підкермовуючих пристроїв якірного пристрою з носовим і кормовим грибовидним якорем, для встановлення водолазної камери, для встановлення дальнього і ближнього гідролокатора, буксированого підводного апарату з лебідкою, відео та фототехніки, нової компютеризованої ЕОМ та іншого океанографічного обладнання.
У 1970 році човен повернувся в Перл-Гарбор і до виведення зі складу флоту в 1976 році служив в складі 1-ї групи дослідних підводних човнів (Submarine Development Group One, SubDevGruOne). Де човен брав участь у таємних операціях супроти СРСР:
- Підводне підключення до радянської лінії зв'язку, котра проходила в нижній частині Охотського моря з Камчатки на континент (операція «Берізка»).
- Фотографування і допомога в піднятті затонулого радянського підводного човна K-129 (проєкт ЦРУ Проєкт «Azorian»[en])
Завершення служби ред.
Човен був виведений зі складу бойового флоту ВМС США 30 червня 1976 року і в тому ж році був зарахований до склад резервного флоту з розміщенням на базі підводних човнів Kejport / Бангор. 30 квітня 1986 човен був викреслений з реєстру ВМФ і переданий на утилізацію 30 квітня 1986 року. 9 вересня 1994 утилізація човна була завершеною на верфі Puget Sound Naval Shipyard в Бремертоні (штат. Вашингтон).
Нагороди і подяки ред.
- Подяка і вдячність Президента від 1968 року.
«За винятково похвальну службу»[2]
- Подяка Президента від 1972 року
«За винятковий героїзм і видатні досягнення у службі».[3]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Adcock, U.S. Ballistic Missile Submarines (Carrolltown, Texas: Squadron Signal, 1993), p.7 caption, dates it 31 March. Adcock, p.4, also credits mythical interwar Albacore and Trout classes, however.
- ↑ Presidential Unit Citation [Архівовано 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.].
- ↑ Presidential Unit Citation. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2014.
Література ред.
- Norman Polmar and J.K. Moore. Cold War Submarines: The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines. Washington, DC: Potomac Books, Inc., 2004. ISBN 1-57488-530-8 (paperback)
- Roger C. Dunham. «Spy Sub — Top Secret Mission To The Bottom Of The Pacific». Penguin Books, USA; New York, NY, 1996. ISBN 0-451-40797-0
- http://www.regulus-missile.com [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.] - Some good US Navy pictures and about the Documentary film produced by Nick T. Spark, «Regulus: The First Nuclear Missile Submarines» which aired initially on the History Channel in Europe.
- NavSource Online: Submarine Photo Archive: Halibut (SSGN-587) (SSN-587). Keel Laying — Construction.