Відкрити головне меню

У кримінальному законодавстві підбурювання — це заохочення іншої особи до вчинення злочину. Залежно від юрисдикції деякі або всі типи підбурювання можуть бути незаконними. Там, де це є незаконним, воно вважається початковим правопорушенням, якщо шкода була заподіяна навмисне, але могла чи не могла статися насправді.

Міжнародне правоРедагувати

Стаття 20 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права вимагає, щоб будь-яка пропаганда національної, расової або релігійної ненависті, що є підбурюванням до дискримінації, ворожості або насильства, була заборонена законом.[1] Той факт, що мало журналістів було притягнуто до відповідальності за підбурювання до геноциду і військових злочинів, незважаючи на те, що вони були найняті урядами для пропаганди, пояснюється відносно привілейованим соціальним статусом журналістів і привілейованим інституційним становищем інформаційних організацій у ліберальних суспільствах, які надають високу цінність вільній пресі.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. International Covenant on Civil and Political Rights, Article 20, 2
  2. Hickman, John.«Why have few journalists been prosecuted for incitement to war crimes?» European Journal of Communication July 28, 2018.

ДжерелаРедагувати

  • Baker, Dennis. (2012). Glanville Williams: Textbook of Criminal Law. London: Sweet & Maxwell. ISBN 0414046137
  • Smith, J. C. (1994) «Commentary to R v Shaw». Criminal Law Review 365
  • Wilson, Richard A. (2017) Incitement on Trial: Prosecuting International Speech Crimes. Cambridge: Cambridge University Press.