Пасатні течії — поверхневі течії Світового океану в тропічних та екваторіальних широтах обох півкуль, викликані пануючими в тих місцевостях пасатами. Стійкість пасатних вітрів зумовлює загальну стійкість пасатних течій. Їх швидкість становить 0,2-1 метр в секунду, але швидко зменшується зі збільшенням глибини, витрата води до 45 мільйонів кубічних метрів на секунду. В Атлантичному і Тихому океанах пасатні течії йдуть двома широкими потоками розділеними вузькими міжпасатними протитечіями розташованими на 3—10° північної широти в області сходження північно-східних та південно-західних пасатів. В Індійському океані через мусонну циркуляцію Північна пасатна течія спостерігається лише взимку, а влітку змінюється мусонною течією протилежного напрямку. Міжпасатна протитечія розташована на 2—10° південної широти.

Пасатні течії починаються в східних частинах океанів. Вони переносять води, принесені іншими течіями з вищих широт, тому їх температура зі сходу на захід змінюється з 20—25 °С до 28—29 °С, солоність з 34,5 до 37,3. В західних частинах океанів пасатні течії дають початок потужним, теплим, спрямованим на північ течіям — Антильській та Бразильській в Атлантичному, Східно-Австралійській та Курошіо в Тихому, Сомалійській (лише взимку) та Мозамбікській в Індійському океанах.

Див. такожРедагувати