Південно-німецький монетний союз
Південно-німецький монетний союз (нім. Süddeutsche Münzverein) — монетний союз, створений в 1837 відповідно до Мюнхенським монетним договором (нім. Münchener Münzvertrag), який підписали держави південної та частини центральної Німеччини. Союз мав забезпечити уніфікацію фінансових систем учасників договору.
| Південно-німецький монетний союз | |
| Дата створення / заснування | 1837 |
|---|---|
 | |
| Учасник(и) | Королівство Баварія, Королівство Вюртемберг, Герцогство Нассау, Велике герцогство Баден, Велике герцогство Гессен і Вільне місто Франкфурт |
 | |
Історія спілки ред.
Згідно з цим договором, королівства Баварія, Вюртемберг, герцогства Нассау, Велике герцогство Баден, Велике герцогство Гессен, а також вільне місто Франкфурт в 1837 уніфікували свої грошові системи.
У 1838—1839 до союзу приєдналися Саксен-Мейнінген, Гогенцоллерн-Зігмарінген, Гогенцоллерн-Хехінген, Гессен-Гомбург і Шварцбург-Рудольштадт[1].
Основною розрахунковою ваговою одиницею, згідно з договором, прийнято кельнську марку чистого срібла (233,855 г). Монетна стопа складала 24,5 гульдени з однієї кельнської марки[2]. Відповідно, 1 гульден містив близько 9,5 г чистого срібла. Розмінною монетою став крейцер. 60 крейцерів складали 1 гульден. У свою чергу різні держави, що входять до монетного союзу, карбували похідні крейцера — 1⁄2 та 1⁄4 крейцери, пфеніг і гелери[1].
Кроненталер, що раніше циркулював, демонетизований не був. Із введенням гульдена він був прирівняний до 162 крейцерів. Перерахунок та обмін раніше викарбуваних монет, які перебували в обігу, становив певну проблему для держав монетного союзу[1].
Більшість німецьких держав, які не увійшли до Південно-німецького монетного союзу, в 1838 підписали Дрезденський монетний договір. Таким чином, на території Німецького митного союзу одночасно функціонували дві грошові системи. Основною грошовою одиницею дрезденського монетного союзу став талер. Між талером та гульденом встановився чіткий обмінний курс. 2 талери прирівнювали до 3,5 гульденів. Відповідно, 1 талер північнонімецьких держав обмінювався на 1 гульден 45 крейцерів[3][4].
Мюнхенський монетний договір втратив свою силу після введення єдиної валюти, об'єднаної після франко-прусської війни в 1871 Німецької імперії — золотої марки. Після об'єднання 1 гульден обмінювався на 1 марку 71 пфеніг[3].
Співвідношення гульдену та інших грошових одиниць ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Münchener Münzvertrag (нім.). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 11 травня 2013.
- ↑ Schneider K. Hatten die Reichsmünzreformen eine Chance? Ein Rückblick aus dem 18. Jahrhundert // Harz-Zeitschrift. — Lukas Verlag für Kunst- und Geistesgeschichte, 2010. — Т. 61 (28 квітня). — С. 112—124.
- ↑ а б в г д е ж и Bayern // Grosser Deutscher Munzkatalog von 1800 bis heute / Faβbender D. — 23. — Battenberg Verlag, 2008. — С. 43. — ISBN 978-3-86646-019-5.
- ↑ Holtferich C.-L. The monetary unification process in nineteenth-century Germany: relevance and lessons for Europe today // A European Central Bank? Perspectives on monetary unification after ten years of the EMS / edited by Marcello de Secco and Alberto Giovanni. — Cambridge : Cambridge University Press, 1990. — P. 222. — ISBN 0-521-37171-6.