Південно-Кузбаська ТЕС
Південно-Кузбаська ТЕС — теплова електростанція у Кемеровській області Росії.
53°30′44″ пн. ш. 87°15′55″ сх. д. / 53.51222223002777412° пн. ш. 87.26527779002778118° сх. д.Координати: 53°30′44″ пн. ш. 87°15′55″ сх. д. / 53.51222223002777412° пн. ш. 87.26527779002778118° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Росія | |||
Введення в експлуатацію | 1951 – 1956 | |||
Модернізація | друга половина 1970-х (модернізація турбін 6 та 8), 2003 (заміна турбіни 5) | |||
Вид палива | вугілля | |||
Водозабір | Кондома | |||
Котельні агрегати | всі парові, 11 Подольський котельний завод ПК-10П | |||
Турбіни | всі парові, 5 Ленінградський металічний завод К-50-90 (турбіни 1 – 4, 7), 1 Ленінградський металічний завод К-50-90 / 1 Ленінградський металічний завод Т-115-8,8 (турбіна 5, до / після заміни), 2 Ленінградський металічний завод К-100-90 / Т-88/106-90 (турбіни 6 та 8, до / після модернізації) | |||
Електрогенератори | 1 Електросила Т2-50-2 (генератор 1), 1 Елсиб ТФ-63-2УЗ (генератор 2, після заміни), 2 Електросила ТВ-50-2 (генератори 3 та 7), 1 Сибелектроважмаш ТВФ-120-2 (генератор 4, після заміни), Елсиб ТФ-110-2УЗ (генератор 5, після заміни), 2 Елсиб ТВФ-110-2Е (генератори 6 та 8, після заміни), | |||
Встановлена електрична потужність | 500 (1956), 538 (1965), 554 (2003) | |||
Встановлена теплова потужність | 581 Гкал/год | |||
Материнська компанія | Мечел | |||
Сайт | ukgres.ru | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
Південно-Кузбаська ТЕС у Вікісховищі |
Котельне господарство станції сформували 11 парових котлів виробництва Подольського котельного заводу типу ПК-10П продуктивністю по 220 тон пари на годину, які стали до ладу в 1951 (два), 1952, 1953 (три), 1954 (два), 1955 (два) та 1956 роках. Від них живились вісім парових турбін від Ленінградського металічного заводу:
- введені в 1951 – 1954 роках шість турбін типу К-50-90 потужністю по 50 МВт (станційні номери 1 – 5 та 7);
- дві запущені в 1953 та 1956 роках турбіни типу К-100-90 потужністю по 100 МВт (номери 6 та 8).
Таким чином, загальна потужність станції становила 500 МВт, при цьому в 1962 – 1965 роках завдяки проведеним модернізаціям цей показник вдалось довести до 538 МВт.
В 1975 – 1980 роках турбіни №6 та №7 модернізували у теплофікаційні типу Т-88/106-90 зі зменшенням базової потужності до 88 МВт.
В 2003-му турбіну №5 замінили на нову виробництва Ленінградського металічного заводу типу Т-115-8,8 потужністю 113 МВт. Враховуючи, що турбіни №№ 1 – 4 та №7 були переноміновані до рівня у 53 МВт, загальна потужність станції рахується як 554 МВт при тепловій потужності у 581 Гкал/год.
Є відомості, що ще в 1982-му новий генератор отримав турбоагрегат №4. В 1992 і 1994 роках те саме відбулось з турбоагрегатами №6 та №8, а в 2021-му новий генератор отримав турбоагрегат №2.
Як паливо ТЕЦ використовує вугілля.
Для видалення продуктів згоряння призначені три димарі заввишки по 100 метрів.
Для технологічних потреб використовується вода з річки Кондома.
Видача продукції відбувається під напругою 110 кВ та 35 кВ.[1][2][3][4][5]
Примітки
ред.- ↑ Southern_Kuzbass.
- ↑ Южно-Кузбасская ГРЭС официальный сайт. Южно-Кузбасская ГРЭС (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
- ↑ Kemerovskaja_oblast-Kuzbass (PDF).
- ↑ rosteplo.
- ↑ pril3_go_jelsib-za-2020 (PDF).