Південностепова підзона України
Південностепова (сухостепова) підзона України — південна частина степової природної зони України. Охоплює південь Причорноморської низовини, Присивашшя та знижену частину Рівнинного (Степового) Криму.
На території підзони проживає понад 2 млн осіб[1].
Провінції ред.
Причорноморсько-Приазовська сухостепова провінція ред.
Розташована на території Херсонської, Миколаївської і Запорізької областей. У провінції виділяють Нижньобузько-Дніпровську низовинну, Нижньодніпровську терасово-дельтову низовинну та Присивасько-Приазовську низовинну області.
Рельєф є характерним для приморських низовин, не перевищує 50 м. Ґрунти чорноземно-південні залишково-солонцюваті піщано-суглинкового складу. Під типчаково-ковиловою степовою рослинністю в комплексі із темнокаштановими солонцюватими ґрунтами.[2]
Клімат провінції є найпосушливішим у степовій зоні. Літні температури відносно високі, у липні в середньому +23 — +24 °C. Зима коротка, малосніжна. Випаровування (900—1000 мм) значно перевищує опади (300—360 мм).[3]
Кримська степова провінція ред.
Охоплює Північнокримську рівнину. У межах Кримської степової провінції виділяють Присивасько-Кримську низовинну, Тарханкутську, Центральнокримську височинні і Керченську горбисто-пасмову області.
Рівнини приморські, низовинні (3-20 м), плоскі. Ґрунти червоно-бурі глинами, під полиново-злаковиою рослинністю — каштанові та темно-каштанові солонцюваті.[2]
Характерне тривале тепле літо, зима коротка та малосніжна зима. Опади 420—300 мм на рік.[3]
Природно-заповідний фонд ред.
На території підзони створені національний природний парк «Білобережжя Святослава», Азово-Сиваський, Джарилгацький національні природні парки, національний природний парк «Чарівна гавань»[4].
Примітки ред.
- ↑ Руденко В. Населення фізико-географічних регіонів України та його забезпеченість природно-ресурсним потенціалом / В. Руденко, С. Руденко, Г. Єремія // Економічна та соціальна географія. — 2015. — Вип. 3. — С. 11-14.
- ↑ а б Сорокіна Л.Ю., 2019, с. 87.
- ↑ а б Сорокіна Л.Ю., 2019, с. 53.
- ↑ Третяк І.В. Національні природні парки України: природно-регіональний аналіз / І.В. Третяк // Географія та туризм. — 2012. — Вип. 19. — С. 350-359.
Джерела ред.
- Ландшафтна екологія: Курс лекцій. Для студентів денної форми навчання. Напрям підготовки «Охорона навколишнього природного середовища та збалансоване природокористування». Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр». / Укладач: О. В. Рибалова. — Х: НУЦЗУ, 2015. — С.68-69
- Сорокіна Л. Ю. Єдина класифікація природних і антропогенно змінених ландшафтних комплексів / Л. Ю. Сорокіна; Інститут географії НАН України. К.: Вид-во «Сталь», 2019. — 105 с. — ISBN 978-617-676-146-4