Відкрити головне меню

Пєтков Сергій Валерійович
Народився 28 липня 1975(1975-07-28) (44 роки)
Вільшанський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Галузь Правознавство, адміністративне право, адміністративний процес
Alma mater Запорізький національний університет
Науковий ступінь Доктор наук
Вчене звання Професор

Пєтков Сергій Валерійович (нар. 1975) — український правознавець, доктор юридичних наук (2005 р.), професор (2007 р.) експерт в галузі теорії права, прав людини, історії держави і права, адміністративного права, адміністративного права, правоохоронної діяльності.

Фахівець з адміністративно-правової реформи та захисту прав національних меншин, пенсіонерів, людей з інвалідністю.

Представник школи публічного права — розробка новітнього законодавства на основі теоретичних надбань правової науки, постулатів римського права, міжнародного досвіду та напрацювань практичних органів.

Дата нарождення: 28 липня 1975 р.

Місце народження: c. Коритно-Забузьке Вільшанського району, Кіровоградської області, Україна.   

ОсвітаРедагувати

Історія, педагогіка, суспільствознавство — Запорізький державний університет, 1997 р.

Правознавство — Запорізький юридичний інститут МВС України, 2001 р.   

У 1999 р. захистив кандидатську дисертацію «Переселенські національні меншини на українських землях у складі Російської імперії в XVIII — на початку XX ст. (історико-правове дослідження)», (спеціальність 12.00.01;— теорія та історія держави і права]);

у 2005 році захистив докторську дисертацію на тему «Менеджмент в органах внутрішніх справ (організаційно-правові основи)» (спеціальність 12.00.07;— теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право).

У 2003 р. С. В. Пєтков отримав вчене звання доцента; у 2007 р. — вчене звання професора.

Професійна діяльністьРедагувати

Науково-педагогічна роботаРедагувати

Трудову діяльність С. В. Пєтков розпочав з 1993 року.

1993 — 1997 рр. – старший науковий співробітник, науково-дослідний, національно-культурний центр «Народний дім».

1997 — 2000 рр. – інспектор, викладач-методист, факультет № 2, методичний відділ, Запорізький юридичний інститут МВС України.

2000 — 2006 рр. – викладач, доцент кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності, Кримський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ.

2012 — 2015 рр. – професор кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Інституту права ім. В. Сташиса, Класичний приватний університет.

2015 р. – професор кафедри спеціальних дисциплін та адміністративної діяльності, Донецький юридичний інститут МВС України.

2017 р. – професор кафедри публічно-правових дисциплін, Київський міжнародний університет.

2018 р. — 2019 рр. – професор кафедри військового права Військового інституту, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

2018 р. – професор кафедри конституційного та міжнародного права, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського.

викладач студії релігієзнавство, Запорізький загальноосвітній заклад інтернатного типу «Запорізький січовий колегіум».

викладач, Запорізький центр козацького військово-патріотичного виховання міського управління освіти запорізької міськради «Школа джур».

науковий співробітник, етнографічний музей м. Запоріжжя

Робота у сфері державного управлінняРедагувати

2006 — 2008 рр. — заступник начальника, Запорізький юридичний інститут ДУВС.

2006 р. — начальник лабораторії криміналістичних досліджень, Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

2008 — 2012 рр. — проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків, Класичний приватний університет.

2015 р. — заступник директора Департаменту антикорупційного законодавства та з питань юстиції і безпеки, Міністерство юстиції України.

2016 р. — заступник директора, Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України.

2018 р. – радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

2018 р. — 2019 рр. — директор Департаменту регіональних представництв, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

начальник Управління конституційного та адміністративного законодавства, заступник директора Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства.

перший заступник начальника, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (за конкурсом).

Підвищення кваліфікаціїРедагувати

1999 р. — кандидат юридичних наук, 12.00.01. теорія та історія держави і права, історія політичних і правових вчень, Вища атестаційна комісія України.

2003 р. — доцент кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності, Міністерство освіти і науки України.

2005 р. — доктор юридичних наук, 12.00.07 теорія управління, адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право, Вища атестаційна комісія України.

2005 р. — право, Харківський національний університет внутрішніх справ.

2007 р. — професор кафедри адміністративного права, Міністерство освіти і науки України.

2011 р. — міжнародне право, Інститут права ім. В. Сташиса Класичного приватного університету.

2015 р. — управлінська діяльність органів державної влади і місцевого самоуправління, Гуманітарна академія ім. О. Гейштора (Пултуськ, Польша).

2016 р. — право, Інститут права Міністерство юстиції України.

2017 р. — історія, Софійський університет Святого Климента Охридського.

2017 р. — підтвердження атестату професора, Міністерство освіти Словацької республіки.

2018 р. — протидія дискримінації, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Місія Євросоюзу в Україні.

ЗаохоченняРедагувати

З 1998 р. — нагороджений грамотами та відзнаками Національної академії наук України, МВС України, Міністерства юстиції України, Міністерства освіти і науки України, Національної гвардії України.

2006 р. — лауреат премії КМ України «За вклад молоді в розбудову країни».

2006 р. — «Кращий працівник МВС».

2009 р. — почесний доктор, Тбіліський університет ім. Давида Агмашинабелі (Грузія).

2011 р. — дійсний член (академік), Міжнародна кадрова академія.

2017 р. — почесний професор, Європейський інститут подальшої освіти (Словаччина).

2018 р. — почесний доктор, Познанський коледж комунікацій і менеджменту (Польща).

Нормопроектна роботаРедагувати

Експертиза пропозицій до адміністративного законодавства та надання пропозицій щодо змін в Кодекс України про адміністративні правопорушення, ЗУ Про очищення влади, Кримінальний процесуа-льний кодекс України.

розробка законопроектів ЗУ «Про публічний порядок», Кодекс України про адміністративні провадження.

Підготовка науково-практичних коментарів до законодавства України

1. Закон України Про Національну поліцію. Науково-практичний коментар/ за заг. ред. Пєткова С. В. — К.: ЦУЛ, 2015. — 292 с.

2. Кодекс адміністративного судочинства України. Науково-практичний коментар/ за заг. ред. Пєтко-ва С. В. –  К.: ЦУЛ, 2016. — 384 с.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення Кодексу України про адміністративні правопо-рушення. Науково-практичний коментар/ за заг. ред. Пєткова С. В. — К.: ЦУЛ, 2012. — 544 с.

4. Науково-практичний коментар Закону України Про запобігання корупції/ за заг. ред. Пєткова С. В. — К.: ЦУЛ, 2014. — 272 с.

Експертна діяльність у галузі прав людиниРедагувати

2009 –2012 рр. — експерт, Науково-дослідний інформаційно-аналітичний центр «Громадянське суспільство».

2011 — 2018 рр. — голова журі, експерт на Всеукраїнській олімпіаді школярів з права; експерт щодо ліцензування та акредитації ВНЗ, Міністерство освіти і науки України.

2013 — 2014 рр. — експерт, Науково-методичний центр «Політика і освіта».

2014 — 2015 рр. — політтехнолог, ГО «Запорізький вектор».

2017 — 2019 рр. — експерт підкомітету з питань запобігання і протидії політичній корупції, Комітет з питань запобігання і протидії корупції, Верховна Рада України; проведення моніторингу дотримання прав людини; розроблення та впровадження проектів та ініціатив із захисту прав людини.

2017 р. — експерт неурядової організації, Східноєвропейське агентство розвитку (Словаччина); захист прав людини, в контексті дотримання Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», «Міжнародного пакту про громадянські і політичні права», «Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права».

2017 р. — член робочої групи з питань забезпечення збору та аналізу чинних політик, процедур і практик діяльності в галузі попередження злочинності неповнолітніх Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх, Міністерство юстиції України.

Проектна роботаРедагувати

2000 — 2018 рр. участь в роботі ряду проектів OSCE, EUAM, USAID, ПРООН щодо збереження єдності країни, подолання суспільної напруги та існуючого суспільного конфлікту, об'єднання українського суспільства над сучасними викликами перед державою, впровадження європейських стандартів державного управління та здійснення державної влади та якісної роботи, втілення світових стандартів демократії та розбудова правової держави, впровадження новітніх механізмів гарантій та захисту прав людини.

2008 — 2014 рр. — керівництво запорізьким відділенням, Міжнародний проект з соціальної адаптації військовослужбовців звільнених в запас «Україна–Норвегія»; адвокація прав людини; ведення стратегічних справ з захисту прав людини.

2008 — 2014 рр. — керівництво проектами культурно-навчальних обмінів у ВНЗ: Work and Travel, FULBRIGHT, AU-PAIR, IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів), Study tours to Poland.

2010 — 2018 рр. — участь в проектах за підтримки ОБСЄ: турніри юних правознавців, голова журі Всеукраїнської олімпіади школярів з права.

2014 — 2015 рр. — керівництво проектом Європейської інтеграції територіальних громад (м. Запоріжжя, Україна) спільно з Гуманітарною академією ім. Олександра Гейштора (м. Пултуск, Польща); здійснення правового захисту малозабезпеченим та соціально-незахищеним особам, в контексті реалізації їх права на захист (ст.13 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

2018 р.  – проведення тренінгів у проекті EUAM «Впровадження community policing в громадах»; організація та проведення правопросвітницьких та правоосвітніх заходів; комунікація з правозахисними організаціями; документування порушень прав людини та захист прав внутрішніх переміщених осіб на території м. Запоріжжя.

Журналістська роботаРедагувати

Ведучий авторських телевізійних проектів:

2013 р. — «Ми — українські» (ДТК ЗОДА).

2014 р. –  «Вне политики» (ТРК «Алекс»).

2015 р. — «Символи Запоріжжя» (ТК МТМ).

Робота в складі редакційних колегій публіцистичних видань:

З 1992 — серія публікацій в газетах, журналах, публікації на порталах «Обозреватель», «Gazeta.ua», «Судебно-юридическая газета», «IPnews».

2006 — 2008 рр. — заступник головного редактора газети «Право і закон».

2009 — 2011 рр. — головний редактор бюлетеня міжнародної   діяльності «Світ без кордонів».

Науково-дослідна роботаРедагувати

2000 — 2019 рр. — керівництво 5 науково-дослідними темами (реєстрація УкрІНТЕІ).

Здійснював керівництво науковою темою: Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні.

2005 — 2019 — керівництво 3 науковими радами з захисту докторських та кандидатських дисертацій в яких захищено більше 80 вчених; робота у складі 9 спеціалізованих вчених рад.

2005 — 2019 рр. — керівництво 15 захищеними кандидатськими дисертаціями; опанування докторських та кандидатських дисертацій за спеціальністю 12.00.07 у спеціалізованих радах ВНЗ України.

2006 — 2015 рр. — організація діяльності докторантури та аспірантури за напрямом спеціалізації, в навчальних закладах в яких працював.

2006 — 2019 — робота у складі редакційних колегій наукових та науково-публіцистичних видань «Публічне право», «Вісник Запорізького юридичного інституту», «Держава та регіони», «Право та управління».

2017 — 2019 рр. — заступник головного редактору наукового журналу «European science» (Словаччина).

2018 — 2019 рр. — в складі редколегії наукового журналу КЕLM (Польща).

1992 — 2019 рр. — публікація більше 200 наукових праць, серед них з організації правоохоронної діяльності та ефективного управління:

1.       Пєтков С. В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніх справ: монографія/ С. В. Пєтков. — Сімферополь: Таврія, 2004. — 564 с.

2.       Пєтков С. В. Менеджмент организации: мировой и отечественный опыт/ Palmarium Academic Publishing, 2015. — 424 с.

3.      Пєтков С. В. Охорона громадського порядку. — К.: Видавничий дім «Скіф», 2012. — 120 с.

з адміністративно-правової реформи та протидії корупції

4.       Petkow S. Przedmiot prawa administracyjnego w perspektywie antropocentrycznej// Europejski przeglad prawa I stosunkow miedzynarodowych. — № 4 (27), 2015. — P. 41-51.

5.       Нормативний помічник з запобігання та протидії корупції/ за заг. ред. С. В. Пєткова. — К.: ЦУЛ, 2016. — 288 с.

6.       Пєтков С. В.  Теорія адміністративного права/ Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2014. — 304 с.

з історії України та правового статусу національних меншин:

7.       Пєтков С. В. Україна багатонаціональна: історико-правові основи формування багатонаціонального складу населення на теренах Східної Європи з найдавніших часів до ХІХ ст.: Монографія. — К.: КНТ, 2008. — 156 с.

8.       Петков С. В. Варяги: Государства викингов в Северо-Восточной Европе: Монография. — Запорожье: КПУ, 2009. — 88 с.

9.       Очерки истории, языка и культуры ольшанских болгар/ Гуржос И. И., Бунина И. К., Колесник В. А., Мильчев В. И., Петков В. П., Петков C.B. — К.: Видавничий дім «Скіф», 2013. — 392 с.

Громадська діяльністьРедагувати

З 1992 — участь в складі громадських організації: Асоціація кримінологів України, Союз журналістів України, ряді національно-культурних товариств болгар України.

2009 — 2015 рр. — голова, Громадська організація «Об'єднання вчених Запорізької області».

2009 — 2015 рр. — керівник, Інформаційно-аналітичний центр «Громадянське суспільство».

2014 — 2015 рр. — голова антикорупційного комітету, Громадська рада при ДФС України в Запорізькій обл.

2016 — 2017 рр. — віце-президент, Європейський інститут безперервної освіти — EIDV (Словаччина).


ПосиланняРедагувати

  • Пєтков С. В. Римське право, як основа для побудови сучасної ефективної публічно-правової моделі відносин між владою та громадянином: питання юридичної деліктології // Форум права.- № 1. — 2011. — С.756-770. Текст: [1]
  • Пєтков С. Наукові підходи до визначення адміністративної відповідальності у сфері державного управління / С. Пєтков, Н. Армаш // Вісник Національної академії правових наук України. — 2014. — № 4. — С. 133—139. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2014_4_16[недоступне посилання з жовтня 2019]
  • Пєтков С. В. Кодифікація адміністративного законодавства як основа реформування публічної влади в Україні // Держава та регіони. Серія: Право. — 2010. — № 2. — С. 100—103. — Режим доступу: http://radnuk.info/pidrychnuku/admin-pravo/495-butyak/21417-2012-06-23-10-55-23.html
  • Пєтков С. В. Реформування адміністративного права як основа демократизації суспільства / С. В. Пєтков // Юридична наука. — 2011. — № 3. — С. 97-103.
  • Пєтков С. В. Місце адміністративного права в сучасній системі права: концептуальний вектор і сутнісний вимір // Митна справа. — № 1, 2014. — С. 61-69.

ІнформаціяРедагувати